9.8 C
Брюссель
П'ятниця, березень 29, 2024
ДумкаЄвропа, жорсткіша, ніж здається

Європа, жорсткіша, ніж здається

Можливо, Путін зробив найбільшу помилку у своєму житті, вторгнувшись в Україну та недооцінивши реакцію Європи на конфлікт. Перспектива європейця, який має надію.

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: інформація та думки, відтворені в статтях, належать тим, хто їх висловлює, і це їхня особиста відповідальність. Публікація в The European Times означає не автоматичне схвалення погляду, а право його висловлення.

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДИ: Усі статті на цьому сайті опубліковано англійською мовою. Перекладені версії виконуються за допомогою автоматизованого процесу, відомого як нейронні переклади. Якщо ви сумніваєтеся, завжди посилайтеся на оригінальну статтю. Спасибі за розуміння.

Жоао Руй Фаустіно
Жоао Руй Фаустіно
Жоао Руй – португальський фрілансер, який пише про європейську політичну актуальність для The European Times. Він також є співавтором Revista BANG! і колишній автор Central Comics і Bandas Desenhadas.

Можливо, Путін зробив найбільшу помилку у своєму житті, вторгнувшись в Україну та недооцінивши реакцію Європи на конфлікт. Перспектива європейця, який має надію.

Як ми бачили на своїх очах, Путін приймає свої стратегічні рішення через спотворений погляд на історію та людей. Він думав, що українці, пов’язані з Росією, вітатимуть вторгнення, але він забув (або проігнорував), що ці люди не ставитимуть своїх друзів та сім’ї перед приналежністю до країни чи того, що вона представляє.

У Путіна є стереотип про русофілів і русофонів. Він вважає, що ці люди, обравши Росію замість Заходу (ЄС і НАТО), обов’язково підтримають збожеволілий імперіалізм Путіна. Путін бачить сьогодення як історію, як великі хвилі людей і політичних рухів, що рухаються в різних напрямках... Але сьогодення ще не історія. Зараз сьогодення складається з людей. 

Ці русофіли всередині України, наприклад, можуть навіть політично приєднатися до режиму Путіна. Люди, яких вони бачать щодня, не всі згодні з їхніми політичними поглядами, у них інший погляд на світ, вони просто хочуть іншого проекту для своєї країни. Питання в Україні 2013 року, під час російсько-майдану, було не «приєднуємось до Росії чи ні?», а «приєднуємось до заходу чи ні?». Звичайно, щоб бути частиною цього так званого «Заходу», Україні потрібно було залишити Росію та її вплив, але мені здається, що альтернативою цьому було не приєднання до Росії, а більш-менш продовжувати залишатися нейтральним.

І тому Путін створив цю дивну асоціацію, що якщо людям не подобається Захід, вони обов’язково люблять його, це не дуже багато говорить про те, що думають люди, і більше про те, що Путін думає про себе. Мабуть, це уявлення про себе не відповідає дійсності.

Однак найдивніший стереотип/припущення, який Путін використовував для одного зі своїх вражаючих прогнозів (дотепер усі вони вражаюче провалилися), полягає в тому, що європейці будуть занадто боятися «великого російського ведмедя» і намагатимуться заспокоїти ситуацію з все, що вони можуть, рятуючись від будь-якого конфлікту, що під силу тільки «крутим росіянам».

Європейці пишаються, вони пишаються не тільки своєю національністю, але й чим Європа символізує: демократію, свободу та самовизначення. Путін є протилежністю цим цінностям. У Росії всі свободи стискаються залізним кулаком, а тому демократія – це пусте слово, якщо не брудне, а про самовизначення… Путін бачить цілі нації просто маріонетками; Білорусь, Казахстан, Киргизстан і так далі — лише пішаки на шаховій дошці російському самодержцю.

Я б сказав, що це правда, що люди в Європі не так прив’язані до своєї національності, принаймні в порівнянні з минулими часами. Але якщо є річ, яку цінують європейці, це демократія та свобода, яка з нею приходить, Європа не буде нічиєю маріонеткою. Ніколи більше європейці не будуть підкорятися і виконувати побажання диктатора. Європа буде відбиватися за те, що вона представляє, будь-якою ціною.

У XX столітті ворогами європейської демократії були фашизм і комунізм. У XXI столітті ворогами є автократія та авторитарний/тоталітарний капіталізм.

Також Путін сильно переоцінив свою позицію по відношенню до Європи. Для початку Росія – крапля в морі порівняно з Європою. Росія має ВВП, порівнянну з Іспанією, 4-й за величиною економіка в ЄС, але, що ще важливіше, Путін забуває, що його дорогоцінний природний газ не матиме ніякої цінності для Європи через 10-20 років.

Так, якщо прогрес у відновлюваній енергетиці (вітер, сонячна енергетика тощо) збереже свої нинішні темпи, не пройде багато часу, коли основним джерелом енергії в Європі стане відновлювана енергія. Це станеться внаслідок великих інвестицій у цей тип технології за останні десятиліття.  

Тому чому європейці бояться втратити річ, яка через 10 років матиме половину нинішньої вартості? Чому ми повинні відмовлятися від наших фундаментальних цінностей і переконань заради того, що ми разом зрештою перевершимо?

А щоб показати, наскільки Путін насправді маленький, і як Європа і європейці не боїться, канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що військовий бюджет буде збільшено до 2% економічного виробництва країни. 100 мільярдів євро на оборонний бюджет Німеччини. Нагадаю, що це можна порівняти з оборонним бюджетом Росії, а в ЄС є ще 26 країн, які готові показати Путіну його місце…

- Реклама -

Більше від автора

- ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ВМІСТ -spot_img
- Реклама -
- Реклама -
- Реклама -spot_img
- Реклама -

Must read

Останні статті

- Реклама -