17.3 C
Брюссель
Середа, жовтень 4, 2023
оборониУкраїна і Грузія - конфлікт, який радує Путіна, але може...

Україна і Грузія – конфлікт, який радує Путіна, але може ускладнити його життя

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: інформація та думки, відтворені в статтях, належать тим, хто їх висловлює, і це їхня особиста відповідальність. Публікація в The European Times означає не автоматичне схвалення погляду, а право його висловлення.

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДИ: Усі статті на цьому сайті опубліковано англійською мовою. Перекладені версії виконуються за допомогою автоматизованого процесу, відомого як нейронні переклади. Якщо ви сумніваєтеся, завжди посилайтеся на оригінальну статтю. Спасибі за розуміння.

Служба новин
Служба новинhttps://europeantimes.news
The European Times Новини мають на меті висвітлювати новини, які важливі для підвищення обізнаності громадян у всій географічній Європі.

Більше від автора

Відносини між Україною та Грузією досягли чергового дна, пише українське видання «Європейське правосуддя». Україна звинуватила Грузію в постачанні «контрабандних товарів» до Росії, яка перебуває під санкціями. Обидві сторони не підуть на поступки, і негативні наслідки цього можуть бути довгостроковими. Початок цьому новому скандалу дало Центральне розвідувальне управління України. Вони стверджують, що отримали інформацію про те, що росіяни встановлюють канали контрабанди через територію Грузії під санкції. У Грузії така заява була сприйнята з відвертим роздратуванням, і Тбілісі вибачився перед Україною.

Проте вже зараз зрозуміло, що Україна не піде на поступки і вимагає від Грузії самостійно довести несправедливість звинувачень і навіть погрожує помститися, якщо цього не зробить. Цей скандал може стати досить небезпечним для Грузії, особливо враховуючи те, що нинішня влада незабаром може зіткнутися з дуже глибокою кризою. Грузинське обурення Варто нагадати, що відносини між Києвом і Тбілісі вже були напруженими. Грузія ніколи не приєднувалася до санкцій Заходу проти Росії, а Київ у відповідь відкликав свого посла для консультацій. Звинувачення Києва відверто дратують Тбілісі – і там цього вже не приховують. Ілюстрацією цього стала недавня заява прем’єр-міністра Грузії Іраклія Гарібашвілі, який заявив, що, незважаючи на критику уряду за відмову приєднатися до антиросійських санкцій, він не змінить цієї позиції. «Мене ніхто не змусить змінити це рішення. Те, що є прийнятним для національних інтересів нашої країни та інтересів народу – це єдина політика, яку я буду проводити… Ніяких економічних санкцій з боку Грузії не буде», – сказав він. Варто пояснити, що насправді ситуація виглядає не так сумно, як стверджує Гарібашвілі. Наприклад, грузинські банки уважно стежать за режимом санкцій Заходу. Щодо інших санкцій, то донедавна важко було уявити експорт високих технологій чи військової техніки з Грузії до Росії.

Іншими словами, Грузія де-факто приєдналася до західних санкцій, хоча офіційно їх не підтримує. Гарібашвілі міг би наголосити на цьому – і тоді його слова мали б зовсім інший зміст. Проте грузинська влада свідомо загострилася, бажаючи показати, наскільки вона незадоволена критикою Києва. Крім того, офіційний Тбілісі тепер дивиться на відносини з Україною через призму внутрішньої політики. Показовий випадок: грузинські ЗМІ звернули увагу на те, що ніхто з представників грузинської влади (крім мера Тбілісі Кахи Каладзе, колишнього футболіста «Мілана») не брав участі в похоронах загиблих в Україні грузинів. Причина дуже проста: для нинішньої влади це були насамперед активісти, які симпатизували грузинській опозиції. У відносинах Грузії та України все більше домінує формула «тих, хто зараз в нашій опозиції, у Києві при владі». Іншими словами, відносини між двома країнами важко назвати дружніми. Однак звинувачення в тому, що Грузія допомагає обійти санкції Заходу, виводять кризу у відносинах на кардинально інший рівень. Презумпція вини «З метою обходу санкцій російські агенти встановлюють канали контрабанди, які проходять через територію Грузії. Водночас представники грузинських спецслужб отримали вказівки політичного керівництва не втручатися в діяльність контрабандистів». Таку заяву українська розвідка оприлюднила 4 квітня.

Звичайно, реакція Тбілісі була різкішою, ніж будь-коли. «Простіше кажучи, це брехня! Така дезінформація від партнера, особливо за цих обставин, абсолютно неприпустима», – сказав спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі. Зараз Грузія вимагає від Києва або надати докази своїх звинувачень, або вибачитися. Така вимога здається логічною, але в даній ситуації ця логіка не працює. Держави вкрай рідко надають підтвердження розвідувальних даних. Хоча б тому, що він може «висвітлити» джерела цієї інформації. Сумнівно, що Тбілісі цього не знає. За словами грузинського політолога Тенгіза Фаладзе, грузинська влада могла б зробити крок вперед, запропонувавши Україні направити експертів, щоб переконатися, що такі звинувачення є несправедливими. Однак Тбілісі на цей крок поки не пішов. Нарешті 5 квітня стало зрозуміло, що звинувачення на адресу Тбілісі були не лише ініціативою розвідки. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Київ досі чекає підтвердження від Грузії, що він не допомагає Росії. А якщо доказів немає або вони непереконливі, можлива помста. «Ми чекаємо офіційних доказів і переконливих аргументів від Грузії, що вони цього не роблять. Тоді ми будемо вирішувати, що робити, якщо ці докази та аргументи недостатньо переконливі», – сказав український міністр. Тут варто додати, що численні співрозмовники Європейської юстиції в двох столицях запевняють, що не мають доказів того, що Грузія дійсно допомагає Росії обійти санкції. На думку деяких співрозмовників, подібні звинувачення виглядають дивними – Росія вимагає товарів, що підпадають під санкції, в таких обсягах, що їх закупівля у Грузії нібито для власного споживання, очевидно, не залишиться непоміченою. Але водночас співрозмовники визнають, що від офіційно проголошеного курсу грузинської влади «за будь-яку ціну підтримувати добрі відносини з Російською Федерацією» до бажання заробити на цьому курсі, користуючись перевагами, лише один крок. Російські санкції. . Цей офіційний курс Тбілісі вже викликав гучні протести. Підтвердження українських звинувачень може викликати нову хвилю протестів – грузинське суспільство явно не зрозуміє таких дій влади. Крім того, найближчим часом грузинський уряд може зіткнутися з іншими, але також дуже важкими викликами.

Влада самопроголошеної Південної Осетії оголосила про намір найближчим часом (йдеться про кінець квітня) провести референдум про приєднання до Росії. Тут варто пояснити, що проведення референдуму (не кажучи вже про його оголошення) і приєднання – це дещо різні речі. В очікуванні «Ідеального шторму» Довгий час основним звинуваченням, яке нинішня грузинська влада висунула на адресу опозиції та особисто президенту Міхеїлу Саакашвілі (його українське громадянство відновив Володимир Зеленський), було у жорсткій антиросійській політиці останнього. призвело до втрати території. Тоді як більш виважена політика нинішнього уряду правлячої партії «Грузинська мрія» дозволяє принаймні зберегти статус-кво. Однак найближчим часом ця формула може припинити своє існування. Можливо, така заява є суто політичним ходом місцевого «президента» Анатолія Бібілова. Справа в тому, що, на відміну від псевдореспублік на Донбасі, у грузинських сепаратистів є реальна політична конкуренція (звісно, ​​без можливості коригування зовнішньополітичної сфери). 10 квітня в Південній Осетії відбулися президентські «вибори» – і шанси Бібілова на переобрання здаються невизначеними, оскільки він дійшов до другого туру, але він є другим – на 3% відстаючи від свого опонента Алана Гаглоєва. Тому зараз він активно просуває тезу про приєднання до Російської Федерації, тому, на відміну від Абхазії, Південна Осетія офіційно ввела війська в Україну, а сам Бібілов побував у пропагандистському турі Донецьком та Маріупольським районом. Для багатьох у Грузії це говорить про те, що нова активність приєднання до Росії є просто передвиборною стратегією непопулярного кандидата.

Однак вірна й інша думка. На тлі проблем з Україною Росії потрібні швидкі геополітичні перемоги. Це значно підвищує ризик того, що цього разу Кремль погодиться на нову експансію. Такий сценарій був би катастрофічним не лише для російської «п’ятої колони» в Грузії (яка останнім часом стала більш потужною і помітною), але й для грузинської влади. За такого сценарію навіть їхнім прихильникам стане очевидно, що ніякий компроміс із Росією їх не врятує. І це може бути найбільшим викликом для «Грузинської мрії» майже за всі десять років її правління. Лише успіх у просуванні на Заході може пом’якшити цей удар. Однак тут не все так гладко. Європейський парламент, як ніколи раніше, схвалив критичну доповідь щодо виконання Грузією Угоди про асоціацію з ЄС. У ньому йдеться, що за останні два роки «Грузія серйозно відійшла від основних демократичних принципів і ключових політичних зобов’язань», які вона взяла на себе. За такими оцінками дуже важко серйозно розраховувати на отримання статусу кандидата в ЄС – а Грузія після України та Молдови вже подала заявку. Формальна відмова від Брюсселя може ще більше посилити напругу в країні. Тому все виглядає так, ніби грузинська влада наближається до ситуації «ідеального шторму», наслідки якого можуть стати абсолютно непередбачуваними.

- Реклама -
- ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ВМІСТ -spot_img
- Реклама -
- Реклама -
- Реклама -

Must read

Останні статті

- Реклама -