9.8 C
Брюссель
П'ятниця, березень 29, 2024
АмерикаВиявлені найбільші печерні малюнки в Північній Америці

Виявлені найбільші печерні малюнки в Північній Америці

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: інформація та думки, відтворені в статтях, належать тим, хто їх висловлює, і це їхня особиста відповідальність. Публікація в The European Times означає не автоматичне схвалення погляду, а право його висловлення.

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДИ: Усі статті на цьому сайті опубліковано англійською мовою. Перекладені версії виконуються за допомогою автоматизованого процесу, відомого як нейронні переклади. Якщо ви сумніваєтеся, завжди посилайтеся на оригінальну статтю. Спасибі за розуміння.

Гастон де Персіньї
Гастон де Персіньї
Гастон де Персіньї - репортер на The European Times Новини

Печера, де були знайдені зображення, на відміну від нічого відомого досі, була виявлена ​​вченими дуже давно. Але лише тепер можна «побачити» його багато оздоблену стелю – за допомогою не дуже археологічного обладнання. У 1998 році в Алабамі археологи виявили печеру з кількома уламками кераміки, а також вугіллям, придатним для радіовуглецевого датування. Кераміка виявляється схожою на зразки лісового періоду (приблизно з 1000 р. до н.е. до 1000 р. н.е.). Радівуглецевий аналіз дає дві дати для двох груп зразків: виявляється, що печеру гарантовано відвідували в 133-433 і 660-949 роках нашої ери. Група вчених під керівництвом Яна Сімека з Університету Теннессі (США) досліджувала стелю цієї печери: треба сказати, що вона дуже низька – від 60 сантиметрів до 1.25 метра. Результати представлені в статті, опублікованій в журналі Antiquity. Печера 19 у самій Алабамі (археологічним об’єктам іноді дають номери замість власних назв, щоб зберегти їхнє розташування в секреті) величезна. Тут є як вертикальні галереї, характерні для карстових печер, так і галереї з низькими стелями. На стелі саме такої галереї площею 20 на 25 метрів вчені виявили найбільші відомі сьогодні північноамериканські наскальні малюнки. Поки на них не звертали уваги, бо їх важко відрізнити: для цього треба лягти на підлогу. Сімек застосував метод фотограмметрії, який давно відомий і широко використовується в прикладних цілях, але не в археології. Незадовго до створення малюнків на стелі печери утворився тонкий шар глини – ймовірно, залишок великого каламутного струмка. Саме в цьому шарі розташовуються малюнки. Зараз важко сказати, чи використовували стародавні художники якісь інструменти чи малювали кінчиками пальців. Специфічний мікроклімат печери не тільки створює «полотно» для наскальних малюнків, але й зберігає їх: глиняний шар зберігається за рахунок окислення, викликаного конденсацією вологи.

Що намалювали люди доколумбової Америки?

Люди та тварини. На стелі цілком помітно зображення гримучої змії завдовжки близько трьох метрів – вважається, що вона була священною твариною у низки корінних народів південно-східної частини сучасних США. Вчені описали п'ять найбільших малюнків. Крім гримучої змії на стелі є людські фігурки та хитромудрі візерунки. Дві з антропоморфних фігур мають довжину трохи більше 1.8 метра, інша – трохи довша за 90 сантиметрів. Ці люди ніби одягнені в парадний одяг і виконують якийсь ритуал.

Дослідники припускають, що на деяких антропоморфних фігурах зображені не люди, а привиди, а весь комплекс малюнків присвячений духовному світу. Перевірити цю гіпотезу поки неможливо. Сімек вважає, що використання фотограмметрії для вивчення печер зі слідами людського житла дозволить знайти більше схожих малюнків. І тоді можна буде говорити про систему ідей, а не про творчість однієї людини (чи групи художників).

Гіпотезу Сімека про об’єкт зображення (потойбічний світ) підтверджує обране місце для малюнків. Галерея, в якій вони були знайдені, розташована в темній частині печери, тобто сонячне світло не проникає так далеко. Стародавні художники малювали свої картини у світлі смолоскипів з арундинарії (або американського бамбука). Власне, за залишками факела призначена одна з дат відвідування печери. Крім того, практично всі народи доколумбової Північної Америки (і ті, що живуть на території сучасних США та Мезоамерики) вважали печери проходом у царство мертвих. Період пізнього лісу, до якого, здається, належать малюнки, характеризується тим, що населення східної Північної Америки починає поширюватися на все нові й нові території, хоча чисельність не збільшується. Це призвело до ізоляції племен, які раніше підтримували культурні та комерційні зв’язки. У результаті деякі елементи матеріальної культури різних народів виявилися цілком унікальними: наприклад, деякі обходилися без лука і стріл, хоча поширення цієї зброї було надзвичайно широким. Наскільки такі народи зуміли зберегти спільні культурні та релігійні уявлення, це питання майбутніх досліджень.

Фото: Ян Сімек та ін.

- Реклама -

Більше від автора

- ЕКСКЛЮЗИВНИЙ ВМІСТ -spot_img
- Реклама -
- Реклама -
- Реклама -spot_img
- Реклама -

Must read

Останні статті

- Реклама -