Автор: Св. Григорій Богослов
Читаючи нижні рядки, важко уявити, що від автора нас розділяють століття. Деякі читачі можуть вигукнути: «Ну, нічого нового під сонцем! Завжди були злі єпископи, завжди були смутні часи. А Церква вижила, тож не переживаймо». Так, Бог вірний, але ми повинні усвідомлювати, що «золотий вік» був названий так не через його спокій і тому, що в ньому не діяв «дух апостазії», а тому, що були такі пастирі, як св. Григорій Богослов, Св. Василія Великого, Св. Іоанна Златоуста та десятки інших, чиї голоси лунали голосно й чітко і які називали речі своїми іменами. Саме їхні однозначні слова «Так, так» і «Ні, ні» до всього, що відбувається в Церкві, створили критерії церковних людей, щоб вони могли розпізнати «дух антихриста» і зберегти своє сумління незаплямованим.
Координати тексту в Patrologia graeca: 37:1166-1227.
225. Але я відмовлю тобі, навіть якщо
ти будеш ховатися за своєю зовнішньою побожністю.
Усе це лише пастка, пастка.
Ви як художник, який малює прекрасні речі
форми, вкриті розірваною, прокаженою шкірою.
Або малюй красу, або нічого не роби!
230. Але скажи мені також, чи можна назвати невігласів,
який залишив такі важливі вчення та твори,
в яких ми навряд чи досягаємо хоча б невеликої частини їх глибинного змісту,
(хоча мистецтва слова нас вчать з дитинства),
для пояснення якого, у свою чергу, написано так багато книг і витрачено стільки праці,
235. велика кількість блискучих робіт,
які є результатом ретельної роботи, написаної всіма мовами та
вирізнявся науковим талантом і високою інтерпретацією.
Як апостоли змогли переконати міста, царів і збори,
який володів великою силою красномовства,
240. коли вони були перед суддями чи в театрах?
Як вони змогли переконати мудреців, юристів, пихатих греків
(досвід публічних виступів та навички красномовства)
і вдалося їх публічно викрити,
якби вони не симпатизували цій культурі, про яку ви їм не розповідаєте?
245. Можливо, ви маєте на увазі силу Духа,
і це буде справедливо, але зверніть увагу на наступне:
чи ти сам не причасник Духа, і звичайно
ти пишаєшся цим. Чому ви позбавляєте їх,
які прагнуть просунутися в цьому? Але вам, звичайно, безрезультатно
250. Ви приписуєте це заперечення природі Духа і праведному.
Це властивість Першого дихати Словом,
так надихаються праведники
і тому вони мудрі. Таким чином ви помиляєтеся у своїх словах,
ой ти, старанний балакун саме
255. те, що треба мовчати, те, що ми повинні ховати в собі.
Я знаю, що дух ворогів мовчить.[9]
Йому краще мовчати, ніж говорити погане.
Відкрийте уста для Слова Божого для тих
які говорять правильно і закривають роти тим, хто
260. які вириваються хрипким зміїним шипінням
і вилити братовбивчу отруту.
Ось як ти: що ще ми можемо додати про невігластво?
Словом, скажу правду
з якого боку краще дивитися на речі.
265. Жили-були люди, не схожі на інших,
але зовсім не вміє в красній літературі.
Ідея полягає в тому, що кожна наша мова подвійна,
воно складається зі слів і значення, слова нагадують верхній одяг,
а почуття подібне до тіла, одягненого в цей одяг.
270. Оскільки, причому, в одному випадку хороші обидві складові, а в іншому – тільки один,
а буває й так, що обидва інгредієнти марні: і освіта, і талант оратора.
Ми не звертаємо багато уваги
зовні виступу, але ми ретельно стежимо за його змістом.
Ну, це наш порятунок, у внутрішньому сенсі.
275. Однак, коли чітко і відкрито викладено.
Яка користь від пружини, якщо
вона загороджена, або від сонячного проміння, якщо вона закрита хмарами.
Так само мудра думка, коли не висловлена,
нагадує нерозквітлу троянду,
280. вона їй показує
краса тоді, коли відчуває подих вітру, розкриває свою квітку.
Якби краса завжди була прихована,
тоді б ми ніколи не змогли відчути чарівність весни.
Здається, ми найбільше схильні виголошувати нашу промову так,
285. як і ті, хто вважав себе невправним у мові.
Але чи справді ви завдяки своєму таланту можете говорити так само натхненно [як вони]?
[Якщо так, то] я дуже хотів би отримати хоч трохи вашого світла.
Дійсно, якщо Святе Письмо ніщо,
то чому я витратив стільки свого часу?
290. Чому я марно намагався «порахувати пісок морський»,
приєднуючись до його трудових днів і ночей,
щоб я міг зрозуміти значення [Священного Писання] принаймні наприкінці свого життя.
Якщо Святе Письмо добре саме по собі, то не допускай діл праведних
бути вкритим павутинням.
295. Використовуйте просту мову пастухів,
Я нічого не маю проти: більше того,
я теж можу говорити
Я часто люблю простий обід більше, ніж обід, приготований шеф-кухарем.
Так само я люблю простий одяг і зовнішню красу,
300. не штучне, а дане природою.
«Нехай розум злетить», і ми будемо цим задоволені.
Жодної вишуканості – ми залишимо це тим, хто цього прагне.
Не наводьте мені аргументів [скептиків] Секста і Піррона.
Геть [до стоїка] Хрісіпп! Далі, ніж стагірит.[10]
305. Не захоплюйся солодкими словами Платона.
Відкиньте красу [цих мудреців], вчення яких ви повинні ненавидіти!
Висловлюйте свою філософію простотою слів.
Ви можете бути добрими з нами, навіть якщо ви говорите просто.
Навчіть нас, якщо хочете, але навчіть нас справді!
310. [Скажи:] Що для нас Трійця? Як Бог об’єднує і як, навпаки, роз’єднує? Як одночасно
єдина Його святість, природа, як Він Єдиний і Трійця. Яка природа ангелів.
Яка природа подвійного світу[11]
і справжнє «передбачення»,
навіть якщо багато з цього не здається більшості людей правильним.
315. Яке походження душі і тіла,
законів, Старого і Нового [Заповіту]?
Що означає Втілення Того, Хто набагато перевищує мислиме.
Що таке злиття нерівних натур[12] заради однієї слави?
Що таке смерть Христа для воскресіння і для самого неба?
320. Що таке воскресіння мертвих і що таке Суд?
Яке життя чекає праведників, а яке – грішників?
Скажіть чому «все тече» і де воно зупиняється?
Якщо твій Дух відкрив щось із цього,
це все, чи це половина
325. або лише те, що дозволяє тобі знати чистота розуму –
не позбавляй [мене також] цього.
Але якщо ти зовсім сліпий, то навіщо показуєш дорогу, коли ти сам позбавлений зору.
О тьма тих, хто має за вчителя сліпого,
впасти з ним у яму невігластва!
330. Ці [єпископи] такі (і вони найменше зло,
бо хоча незнання є злом, воно є меншим злом)
Але що, якщо ми пам'ятаємо погані,
бо є ще гірші.
Злощасні, зневажені гральні кістки для гри життя;
335. неоднозначний у справах віри; поважаючи закони короткострокової вигоди,
не вічні божественні закони. Їхні слова подібні до Евріпа[13]
або про гнучкі гілки, що хитаються вперед-назад.
Вони — спокуса для жінок, вони — отрута, приємна на смак;
вони леви у своєму ставленні до
слабші, але вони собака перед можновладцями.
340. Це хижаки з прекрасним нюхом для будь-якого застілля,
вони обтирають пороги перед дверима могутніх, а не порогів мудрих.
Вони думають тільки про свою користь, а не про користь суспільства,
чинити зло своїм ближнім.
Якщо дозволите, можу розповісти і про їхні так звані «мудрі» вчинки.
345. Одні вихваляються своїм знатним походженням, інші — своїм красномовством,
третій своїм багатством, четвертий своєю родиною.
А ті, кому нема чим похвалитися,
досягти слави завдяки своїй розбещеності.
Але ось і те, що вони видають за «мудрість»: не володіти красномовством,
350. вони за допомогою закону зв'язують язики тих, хто красномовніший за них.
І якщо була якась фізична боротьба, то лише за допомогою очей і рук
ви, «мудреці», також виганяєте тих, хто бореться.
Хіба це не явне насильство і очевидна шкода?
Хто це все витримає? Загадка.
355. Тоді ж, коли вже майже весь Всесвіт
отримав від Бога таке велике спасіння,
скільки у нас [у Церкві] негідних лідерів!
Я буду кричати правду, навіть якщо це буде вкрай неприємно.
Мені здається, йде чудова театральна вистава:
360. зараз [ми бачимо] маски, але з часом [ми побачимо справжні] обличчя.
Мені соромно говорити, як йдуть справи, але я все одно скажу.
Хоч ми призначені вчителями добра,
ми майстерня всіх зол
а наша тиша кричить (навіть якщо нам здається, що ми не говоримо).
365. «Хитрість на голові – хай нікого не хвилює!
Бути одним із поганих хлопців – це найпростіше і ще краще». Практика
стає законом.
Добре, якщо хтось, навіть під впливом вчителів, насилу звертається до добра,
тоді, коли перед ним
370. є поганий приклад, він потрапив у полон; він стає схожим на струмок, що біжить по схилу.
Ось причина цього: деякі кажуть, що [морський] орел, використовуючи проміння сонця
мудро оцінює зір своїх новонароджених курчат.
Таким чином він розуміє, яка з них справжня, а яка ні.
Один викидає, визнаючи себе батьком іншого.
375. Легко всіх посадимо на стілець
доки вони цього бажають, ми робимо їх вождями народу,
і при цьому ми не звертаємо уваги ні на теперішнє, ні на минуле,
ні про їхню діяльність, ні про їхню підготовку, ні про коло їхніх знайомств...
навіть до такої міри, що «кільце цих монет» можна розпізнати
380. і чи були вони очищені вогнем часу –
але ми поспішно підносимо тих, хто здається нам гідним цього престолу.
Дійсно, якщо ми знаємо, що в більшості
іноді влада робить обраних гірше,
хто розумний запропонує тому, кого не знає.
385. І якщо я з такими великими зусиллями можу подбати лише про свою душу
в бурях життя, як можна довіряти комусь
зустрітися з кермом влади
такого великого народу, якщо ти не хочеш потопити корабель.
І в той же час, коли дорогоцінні камені важко знайти
390. і не скрізь на землі ростуть цілющі трави,
і тоді, коли кранті повсюди в достатку,
а чистокровних коней розводять у будинках багатих –
чому начальство їх так легко знаходить,
ще більше початківців, які навіть не доклали зусиль [принаймні трохи].
395. О, швидка зміна манер! О, випадкові повороти гри!
О діло Боже, довірене кубикам!
Або: ой, маска коміка, несподівана
поставити одному з найрозпусніших і нікчемних людей:
і ось перед вами стоїть новий сторож благочестя.
400. Справді велика благодать Духа,
оскільки дорогоцінний Савл серед пророків!
До вчорашнього дня ти був серед мімів у театрах (що сталося,
окрім театрів нехай ще хто вчиться)
а тепер ти сам для нас — надзвичайне видовище.
405. Раніше ти був пристрасним любителем коней і кинув попіл [з гніву] до Бога,
як вимовляє молитви і благочестиві думки.
Причиною цього був або загиблий жокей,
або кінь, який прийшов до фінішу другим;
вас п'янить [навіть найслабший] запах коней
410. і став ти, як божевільний і лютий.
Тепер ти важливий, твій погляд повний лагідності,
(окрім того, що ти таємно відданий своїм старим пристрастям,
як, я думаю, крива гілочка, що вислизає
від руки намагається її випрямити і повертається у вихідне положення).
415. Довчера через ораторство продав тобі випробування,
повертаючи тепер то в один бік, то в інший усе, що стосується законів.
Цим ти знищив тих, кого справедливість мала врятувати,
і критерієм для вас була велика нагорода.
Тепер ти раптом став суддею, як другий Данило.
420. Вчора, коли він судив мене з оголеним мечем,
ти перетворив суд на законне пристанище розбійників,
він крав, чинячи насильство переважно проти законів.
А який ти сьогодні лагідний! Ніхто
ви не змінюєте свій одяг так легко, як ви змінюєте свої манери.
425. Твоя невістка була серед жіночих танцівниць,
разом із лідійськими жінками брав участь у непристойних танцях[14],
він співав пісні і пишався своїми оргіями.
Тепер ви представляєте себе охоронцем цнотливості дів і заміжніх жінок.
Яка підозріла ваша доброта, враховуючи ваші минулі звички.
430. Вчора – Симон Мудрий, сьогодні – Симон Петро.
Ах, яка швидкість: замість лисиці – лев.
Розкажи мені, милий, як вийшло, що ти
який раніше був митарем або залишив якусь посаду в армії,
як ти, колись бідний, згодом перевершив Кіра багатством
435. Медіан, або Крез, або Мідас
(ставши володарем дому, повного сліз),
[як] він проник у Святилище і захопив трон.
Як же тобі вдалося все забрати силою,
а тепер ти ним володієш?
Як, зрештою, ви силою перемогли навіть самі божественні Тайни…
[9] Див. Матф. 9:32: «Після того, як божевілля було вигнано, німий заговорив» (прим. перекладу).
[10] Місто Аристотеля (прим. пер.).
[11] Про спекулятивні та матеріальні сутності (прим. ред.).
[12] В Godman (прим. пер.).
[13] Протока з нестабільними водами (прим. пер.).
[14] Лідійські жінки мали репутацію легких жінок, які, згідно з Геродотом, самі зберігали своє придане через проституцію (прим. пер.).
