В околицях села Глине Слободзейського району придністровські археологи виявили місце поховання знатного монгольського воїна.
Про його приналежність до вищої військової аристократії свідчать влаштовані біля гробниці набір зброї та поховання коня, повідомляє novostipmr.com
Таке відкриття зробили співробітники науково-дослідної лабораторії «Археології» Придністровського державного університету під час вивчення зруйнованих курганів. Розкопки, по суті, є рятівними – вони дозволяють знайти та зберегти стародавні артефакти, які містять унікальну історичну інформацію. Цього року дослідження стало можливим завдяки президентському гранту за програмою підтримки соціально-культурних проектів.
Серед артефактів могили воїна збереглися залізні наконечники стріл різної форми, кинджал і довга шабля, окремі частини берестового сагайдака. Первинний аналіз цих предметів та елементів поховального обряду (форма ями, орієнтація кістяка) дав змогу визначити часову атрибуцію поховання: це кінець ХІІІ ст. – доба с. панування Золотої Орди в степах Північного Причорномор’я.
Судячи з розмірів скелета, чоловік за життя був невисоким - ледь 1.6 метра. Цікаво, що знайдена при ньому шабля має довжину 1.3 метра. Це добре видно на фото. Рукоятка розташована на плечових кістках похованого, а край клинка досягає гомілки. Воїн володів шаблею заввишки майже як у нього.
Це говорить про силу і спритності людини, що підтверджується його широким кістяком. Форма черепа і виступаючі вилиці, в свою чергу, говорять про його монголоїдному походження.
Набір сагайдака вказує на те, що ця людина була вправним стрільцем з лука. Він умів поводитися зі стрілами з різними наконечниками, різними за формою і вагою. Серед них є масивні трилопатеві та ромбоподібні.
При вмілому використанні на короткій дистанції вони пробивали броню та кольчугу, що робило їх дуже ефективними проти важкоозброєної піхоти чи кавалерії.
Протягом семи століть корозія деформувала металеві предмети, і тепер це уламки залізного шлаку. Наприклад, шаблю археологи збирали буквально по шматках. А на відновлення артефакту потрібно ще щонайменше півроку.
Доктор історичних наук Віталій Сініка, який очолює експедицію науково-дослідної лабораторії «Археологія», припустив, що поховання монгольського воїна може бути відображенням міжусобної війни в Золотій Орді між ханом Тохтою та правителем західних територій, Бекларбек Ногай. Наприкінці XIII століття Ногай володів землями між Дунаєм і Дніпром і був настільки сильним, що проводив самостійну політику і карбував власну монету. З ним одружився навіть імператор Візантії Михайло Палеолог, видавши за Ногая свою доньку Єфросинію.
Могутній беклярбек (володар над правителями) допоміг одному з нащадків Чингісхана Тохте виграти боротьбу за владу в Золотій Орді. Але Тохту, який зайняв трон, хвилювався за незалежність свого союзника, що зрештою призвело до військового конфлікту. Битва між Ногаєм і Тохтою, за арабськими джерелами, відбулася в 1300 році в місці Куканлик. Історики по-різному локалізують цей топонім: одні вважають, що це Куяльникський лиман, інші вважають, що мова йде про озеро Кучурган. Так чи інакше, але битва закінчилася поразкою і смертю Ногая.
Можливо, у цій Куканлицькій битві, яка відбулася десь між Дністром і Південним Бугом, брав участь монгольський воїн з околиць Глиного. Він міг бути важко поранений і загинути під час відступу залишків ногайського війська. Поки що це лише версія, подальші дослідження її або підтвердять, або спростують. І те, що археологічні розкопки дозволяють відкривати нові зерна давньої історії Придністров’я, підтверджується щосезону.
Джерело novostipmr.com
