Женева, 5 липня 2024 р — У різкому попередженні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) нові дані показують, що майже одна третина дорослих у всьому світі, приблизно 1.8 мільярда людей, не досягали рекомендованих рівнів фізичної активності у 2022 році. Ця тривожна статистика свідчить про значне зростання відсутність фізичної активності, що зросла з 26% у 2010 році до 31% у 2022 році, що свідчить про загострення глобальної кризи охорони здоров’я.
Дослідження, проведене у співпраці з академічними дослідниками та опубліковане в журналі The Lancet Global Health, підкреслює широке поширення малорухливого способу життя та його жахливі наслідки. ВООЗ рекомендує дорослим принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності або 75 хвилин високої інтенсивності на тиждень. Недостатня фізична активність пов’язана з вищим ризиком серйозних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання (такі як інфаркти та інсульти), діабет 2 типу, деменцію та ракові захворювання, такі як рак молочної залози та товстої кишки.
«Якщо цю тенденцію не зупинити, рівень фізичної активності може зрости до 35% до 2030 року, що ще більше порушить глобальні цілі в галузі охорони здоров’я», — заявив д-р Тедрос Аданом Гебрейесус, генеральний директор ВООЗ. «Ми повинні терміново відновити нашу прихильність сприянню фізичній активності, віддаючи пріоритет сильній політиці та збільшуючи фінансування, щоб змінити цю тривожну тенденцію».
Регіональні відмінності та вразливі групи
У звіті висвітлюються значні регіональні відмінності в рівнях фізичної активності. Найвищі показники неактивності були зафіксовані в регіонах Азіатсько-Тихоокеанського регіону з високим рівнем доходу (48%) і Південної Азії (45%), а в інших регіонах цей показник коливався від 28% у країнах Заходу з високим доходом до 14% в Океанії. Крім того, дані виявляють значні гендерні та вікові відмінності: 34% жінок неактивні порівняно з 29% чоловіків, а в деяких країнах гендерний розрив досягає 20 процентних пунктів. Крім того, люди старше 60 років помітно менш активні, ніж молоді, що підкреслює необхідність цілеспрямованих втручань для літнього населення.
«Відсутність фізичної активності є мовчазною загрозою глобальному здоров’ю, значною мірою збільшуючи тягар хронічних захворювань», — сказав д-р Рюдігер Креч, директор із зміцнення здоров’я ВООЗ. «Щоб вирішити цю проблему, ми повинні впроваджувати інновації в мотивації людей ставати більш активними, беручи до уваги такі фактори, як вік, середовище та культурне походження. Зробивши фізичну активність доступною, недорогою та приємною, ми можемо суттєво знизити ризик неінфекційних захворювань і сприяти здоровішому та продуктивнішому населенню».
Знаки надії та шлях вперед
Хоча загальна картина викликає занепокоєння, є проблиски прогресу. Майже половина проаналізованих країн продемонстрували покращення рівня фізичної активності за останнє десятиліття. Крім того, 22 країни на шляху до досягнення глобальної мети щодо скорочення бездіяльності на 15% до 2030 року, якщо поточні тенденції збережуться.
У відповідь на ці висновки ВООЗ закликає країни активізувати зусилля щодо реалізації політики щодо заохочення та полегшення фізичної активності. Пропоновані заходи включають сприяння масовому та громадському спорту, активному відпочинку та варіантам транспорту, таким як ходьба, їзда на велосипеді та використання громадського транспорту.
«Сприяння фізичній активності виходить за рамки індивідуального вибору способу життя; це вимагає загальносуспільного підходу», – підтвердила доктор Фіона Булл, керівник відділу фізичної активності ВООЗ. «Створення середовища, яке робить фізичну активність легшою та безпечнішою, допоможе гарантувати, що кожен зможе насолоджуватися її численними перевагами для здоров’я».
Для подолання цієї зростаючої кризи життєво важливі колективні зусилля урядів, неурядових організацій і громадських організацій. Необхідно посилити інвестиції в інноваційні стратегії, щоб охопити найменш активних людей і зменшити нерівність у доступі.
Терміновий заклик ВООЗ до дій має на меті звернути вгору хвилю відсутності фізичної активності, сприяючи створенню глобального середовища, сприятливого для активного, здорового способу життя. Досягнення цього вимагає узгоджених зусиль, які охоплюють реформу політики, залучення громади та індивідуальну відданість прийняти більш активний спосіб життя на благо глобального громадського здоров’я.
