Відень, 22 серпня 2024 р – Злочини на ґрунті релігійної ненависті – з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв актів насильства на ґрунті релігії чи переконань приділяється значна увага збільшенню кількості злочинів на ґрунті ненависті в регіоні ОБСЄ. На цьому питанні було наголошено в а заява особистих представників голови ОБСЄ, наголошуючи на негайних діях, необхідних для вирішення проблеми зростаючої релігійної нетерпимості та дискримінації.
У своєму чіткому зверненні представники висловили «глибоку стурбованість тривожним рівнем злочинів на ґрунті ненависті та актів насильства на основі релігії чи переконань у регіоні ОБСЄ». Це твердження не безпідставне. У заяві підкреслюється тривожне зростання нетерпимості до мусульман, зазначається, що «висока та зростаюча кількість зареєстрованих випадків нетерпимості, насильства та дискримінації щодо мусульман» є свідченням глибоко вкорінених коренів антимусульманської ненависті, посиленої ксенофобією в кілька країн.
Після серії терактів ХАМАС у жовтні 2023 року спостерігається зростання антисемітських настроїв. Наслідки цих інцидентів у поєднанні з постійною напруженістю на Близькому Сході вселили почуття страху серед громад, які проживають у різних ОБСЄ нації. Представники зазначили, що ці умови змусили людей «приховувати свою єврейську приналежність публічно,” яскравим показником поточних загроз особистій свободі та безпеці.
Очевидно, що злочини на ґрунті релігійної ненависті не обмежуються жодною групою. «Акти нетерпимості щодо християн та представників інших релігій чи вірувань не припиняються,», - йдеться у заяві, наголошуючи на зв'язку між цими діями та крайнім націоналізмом, расизмом і упередженнями. Ці перетини становлять небезпеку для різних соціальних груп, таких як жінки, іммігранти, спільноти ромів і сінті.
Значний внесок у цю тривожну тенденцію злочинів на ґрунті релігійної ненависті вносить роль соціальних мереж. Представники попередили, що платформи соціальних мереж відіграють важливу роль у «заохочення та посилення цих актів і проявів нетерпимості та ксенофобії”, часто підбурюючи до насильства шляхом поширення неправдивої інформації. Вони підкреслили, що, хоча свобода вираження думок є основою демократії, вона не повинна служити щитом для нестримної ненависті, спрямованої на фізичне та емоційне благополуччя людей.
Наслідки неконтрольованого насильства на основі релігія або переконання виходять за межі безпосередніх фізичних загроз. Ці дії "ризикують підірвати наші основні демократичні цінності та принципи,», що створює довгострокову загрозу для соціальної єдності, мирного співіснування та соціальної безпеки.
У своєму заключному слові представники ОБСЄ виступили з рішучим закликом до дій. Вони заохочували держави-учасниці посилити зусилля щодо захисту свободи релігії та переконань, закликаючи до виконання «комплексні заходи, що забезпечують ефективне повідомлення, реєстрацію та переслідування злочинів на ґрунті ненависті.Крім того, вони наголосили на необхідності законодавчих та правозастосовних заходів поряд із належною підтримкою жертв злочинів на ґрунті релігійної ненависті.
У заяві підкреслюється, що «свобода релігії чи переконань конкретно визнається невід’ємним аспектом всеосяжної концепції безпеки ОБСЄ,», посилюючи свою життєво важливу роль у протидії дискримінації та упередженню. Представники висловили готовність сприяти державам-учасницям Бюро демократичних інститутів ОБСЄ Права людини (БДІПЛ) у сприянні повазі до свободи думки, совісті, релігії чи переконань.
Спільний заклик відгукнувся Рабин Ендрю Бейкер, Посол Еврен Дагделен Акгюн та Доктор Регіна Полак, кожна з яких зосереджена на боротьбі з різними аспектами нетерпимості та дискримінації. Їхня єдина позиція служить важливим нагадуванням про поточні зусилля, необхідні для забезпечення безпечного, інклюзивного майбутнього для всіх релігій і переконань у регіоні ОБСЄ.
