Присутність китайської поліції в Угорщині – це не просто швидкоплинна подія; це знаменує потенційно трансформаційний момент у зовнішніх відносинах Угорщини та стратегії внутрішньої безпеки. Оскільки співпраця між Будапештом і Пекіном поглиблюється, аналітики уважно стежать за тим, як ця зміна вплине на роль Угорщини в Європейському Союзі, де скептицизм щодо китайського впливу посилився в останні роки.
Критики партнерства стверджують, що воно може призвести до нормалізації присутності іноземної поліції на території ЄС, що піднімає фундаментальні питання щодо захисту прав особи. ЄС давно підтримує цінності демократії та права людини, і введення офіцерів з авторитарного режиму, такого як китайський, є різким контрастом із цими принципами. Правозахисні організації всередині Європа висловлюють свою стурбованість, попереджаючи, що нормалізація такої співпраці може посилити репресивну практику в Угорщині та, можливо, також у сусідніх країнах.
Крім того, ця співпраця відбувається на тлі геополітичної напруженості, особливо коли Захід бореться з наслідками глобальних амбіцій Китаю. Сполучені Штати та їх союзники дедалі пильніше ставляться до впливу Китаю в Східній Європі, розглядаючи дії Угорщини як потенційні ворота для подальшого проникнення Китаю в EU.
Постійне партнерство Угорщини з Китаєм є частиною ширшої тенденції, коли країни Центральної та Східної Європи все більше звертаються до Пекіна за інвестиціями та стратегічними альянсами. Це явище, яке часто називають «ініціативою 16+1», викликало неоднозначну реакцію з боку офіційних осіб ЄС, які стурбовані тим, що воно підриває згуртовану позицію Союзу щодо таких питань, як права людини та безпека.
Оскільки громадська обізнаність про наслідки цієї співпраці зростає, залишається побачити, як уряд Угорщини сприятиме відмові з боку громадянського суспільства та інституцій ЄС. Найближчі місяці будуть критичними, оскільки Угорщина оцінить свою відданість давнім демократичним цінностям у світлі її відносин з Китаєм, що розвиваються.