У день, який ознаменував значні роздуми та рішучість, Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, звернулася до Європейського парламенту, зосередившись на ключових питаннях, що впливають на Угорщину, Україну та Європейський Союз загалом. З тоном солідарності та єдності вона наголосила на важливості колективних дій у подоланні нагальних викликів нашого часу: від зміни клімату та міграції до конкурентоспроможності та війни, що триває в Україні.
Наслідки екстремальних погодних умов у Центральній Європі
Промова розпочалася з того, що фон дер Ляєн висловила солідарність з Угорщиною та Центральною Європою після руйнівних повеней, які затримали зустріч на три тижні. Вона описала екстремальну погоду як наслідок зміни клімату, підкресливши, що «п’ять місяців дощу випало на Центральний Європа лише за чотири дні». Масштаби повені були безпрецедентними, спричинивши знищення пам’яток, посівів і промислових підприємств у всьому регіоні, особливо в Будапешті.
Однак серед цього спустошення, von der Leyen аплодував стійкості угорського народу: «За ці три тижні ми бачили, як народ Угорщини засукав рукава і допомагав один одному». Вона підкреслила, що Європа підтримуватиме Угорщину, заявивши: «Європейський Союз поруч із народом Угорщини в цій надзвичайній ситуації та за її межами». Європейська комісія вже мобілізувала свої супутники Copernicus для допомоги в рятувальних операціях, і Угорщину закликали отримати доступ до Фонду солідарності ЄС для відновлення.
Підтримка України в її найважчу зиму
Фон дер Ляєн переключила увагу на Україна, країни, яка переживає третю зиму війни з Росією. Ситуація погіршилася, оскільки Росія продовжує свої напади, запустивши понад 1,300 безпілотників на українські міста лише за останній місяць, націлившись на важливу енергетичну інфраструктуру та спричинивши масові руйнування. У різкому докорі тим, хто применшує агресію Росії, фон дер Ляєн запитала: «Чи звинуватили б вони колись угорців у радянському вторгненні в 1956 році? Чи звинуватили б вони колись чехів чи словаків у радянських репресіях 1968 року?» Вона підкреслила, що український народ – борець за свободу, як і герої, які визволяли Центральний і Східний регіони Європа від радянської влади.
Відповідь Європи на війну непохитна. Фон дер Ляєн оголосила, що ЄС разом із G7 пообіцяли виділити 50 мільярдів євро Україна, з яких 35 мільярдів євро надійдуть у вигляді позик на підтримку державного бюджету країни. Важливо, що ці позики будуть погашені за рахунок надприбутків від знерухомлених російських активів. «Ми змушуємо Росію платити за завдані нею збитки», — заявила вона, підкресливши, що Європа продовжує підтримувати Україну «протягом цієї зими і стільки, скільки буде потрібно».
Підвищення європейської конкурентоспроможності
Наступним пріоритетом у виступі фон дер Ляєн було зосереджено підвищення європейської конкурентоспроможності. Вона посилалася на доповідь Драгі, яка містила дорожню карту зміцнення економічного майбутнього ЄС. Основне занепокоєння викликало «інноваційний розрив» між Європою та іншими великими економіками, особливо в цифровому просторі. «Надто багатьом нашим інноваційним компаніям доводиться дивитися на Сполучені Штати чи Азію, щоб фінансувати свою експансію», — зазначила вона, зазначивши, що хоча європейські домогосподарства мають заощадження в розмірі 300 мільярдів євро, значна їх частина інвестована за межами континенту.
Фон дер Ляєн запропонувала рішення: створення заощаджувально-інвестиційного союзу, спрямованого на усунення бар’єрів, які заважають компаніям розширюватися через європейські кордони. Щоб підвищити конкурентоспроможність, вона запропонувала зменшити регуляторний тягар, особливо в таких секторах, як фінанси та цифрові технології.
Проте президент зайняв рішучу позицію проти поточної політики Угорщини, критикуючи угорський уряд за його дискримінаційну практику щодо європейського бізнесу. Вона поставила під сумнів, як Угорщина може сподіватися на залучення інвестицій, коли вона накладає довільні експортні обмеження, дискримінаційні податки та дозволяє процвітати корупції в державних контрактах. «Це створює невизначеність і підриває довіру інвесторів», — попередила вона, зазначивши, що ВВП на душу населення Угорщини відстає від своїх центральноєвропейських сусідів.
Декарбонізація та енергетична безпека
Фон дер Ляєн також торкнулася питання декарбонізації, важливої частини шляху Європи до сталого розвитку. У світлі війни, яка триває, вона нагадала парламенту про обіцянку, яку взяли всі 27 лідерів ЄС у Версалі, відійти від російського викопного палива. «Тисячу днів потому Європа справді диверсифікувалася», – заявила вона, і тепер половина електроенергії в Європі виробляється з відновлюваних джерел енергії. Однак вона засудила країни-члени, які все ще покладаються на російське викопне паливо, недвозначно заявивши, що «Росія неодноразово доводила, що вона просто ненадійний постачальник».
Її послання було чітким: енергетична безпека є синонімом європейської безпеки. Європа повинна продовжувати перехід до чистої, домашньої енергії, створюючи робочі місця в ЄС, а не надсилаючи гроші до Росії.
Міграція: виклик для Європи
Ключовою темою виступу фон дер Ляєн залишалася міграція. Визнавши це «європейським викликом, який вимагає європейської відповіді», вона підкреслила важливість імплементації нещодавно прийнятого Пакту про міграцію та притулок. ЄС уже працює з країнами-членами на своїх зовнішніх кордонах, але фон дер Ляєн висловила стурбованість підходом Угорщини до проблеми міграції. Вона зазначила, що угорська влада звільнила з в'язниці засуджених контрабандистів і торговців людьми до того, як вони відбули покарання, підриваючи зусилля Європи з боротьби з нелегальною міграцією. «Це не боротьба з нелегальною міграцією в Європі. Це не захист нашого Союзу», – розкритикувала вона.
Крім того, фон дер Ляєн підкреслила ризики для безпеки, пов’язані з візовою схемою Угорщини, яка дозволяла громадянам Росії в’їжджати до ЄС без належних перевірок безпеки. Вона також поставила під сумнів рішення уряду Угорщини дозволити китайській поліції діяти в межах своїх кордонів, назвавши ці дії загрозою європейському суверенітету.
Заклик до європейської єдності
Фон дер Ляєн завершила свій виступ потужним закликом до європейської єдності, нагадавши слова прем’єр-міністра Віктора Орбана з 2011 року, коли Угорщина вперше головувала в Раді ЄС: «Ми підемо по стопах революціонерів 1956 року. Ми маємо намір служити справі європейської єдності». Підтверджуючи, що «Європа має бути єдиною», вона звернулася безпосередньо до угорського народу, сказавши: «Ваша історія – наша історія. Ваше майбутнє - наше майбутнє. 10 мільйонів угорців – це 10 мільйонів вагомих причин продовжувати разом формувати наше майбутнє».
У цей критичний для Європи момент промова фон дер Ляйєн послужила як попередженням, так і нагадуванням про цінності, які об’єднують Європейський Союз, — солідарність, єдність і спільну прихильність свободі та демократії.