Для багатьох працівників захист прав людини – не просто робота, а покликання. Як він зазначив, багато хто «працює через глибоке почуття служіння іншим і бажання справити значний вплив».
Від зон конфлікту до післявоєнних суспільств вони надають важливу підтримку затриманим і жертвам тортур, надають екстрену допомогу, документують порушення та викривають корінні причини конфлікту.
«Правозахисники є ключовими для вирішення конфлікту. Вони є посланцями гідності, справедливості та миру», – сказав пан Тюрк.
Однак, незважаючи на їх неоціненну роботу, права людини захисники стикаються з «неприйнятно високими» загрозами, причому деякі напади є воєнними злочинами.
Монтажні ризики
Для журналістів і працівників гуманітарних організацій вбивство, викрадення, переслідування чи затримання стає все більш імовірною реальністю.
Жінки особливо вразливі, часто стають жертвами сексуального насильства, погроз в Інтернеті та ризиків для своїх сімей.
Пан Тюрк наголосив на важливості забезпечення безпеки захисників, стверджуючи, що це як правовий імператив, так і життєво важливий крок до досягнення справедливості та миру.
Глобальна відмова
Пан Тюрк назвав криміналізацію інакомислення, силове придушення мирних протестів і обмеження діяльності неурядових організацій як тривожні події.
Ці події часто змушують правозахисників діяти у вигнанні, наражаючи їх на нові форми переслідувань і репресій, у тому числі онлайн-стеження.
«Повний вплив цифрових технологій на роботу та безпеку правозахисників ще не відомий», — попередив він, підкресливши нагальність вирішення цих сучасних загроз.
Потрібні конкретні дії
Пан Тюрк закликав уряди вжити рішучих дій, включаючи створення добре забезпечених ресурсами національних систем захисту та підтримки мереж громадянського суспільства, які забезпечують транскордонний захист. Він також відзначив важливість оперативного реагування на загрози, що виникають.
«Ризики, пов’язані з цією роботою, не повинні нести лише захисники», – сказав він, наголошуючи на необхідності підтримувати неурядові організації, які перебувають у зоні ризику, і протидіяти клейменню захисників як терористів, іноземних агентів або зрадників.
«Ми повинні зробити все можливе, щоб переконатися, що [захисники] можуть безпечно працювати, де б вони не були», – підсумував він.