У Північно-Арктичному федеральному університеті (НАФУ) в Архангельську (Росія) розроблено технологію виробництва паперу зі стебел бавовнику, повідомили в університеті. Розробкою займався аспірант з Узбекистану Ісмоіл Содіков, який привіз сировину (бавовняні рослини) зі своєї батьківщини, колишньої радянської республіки.
«Целюлозу можна виробляти з будь-якої волокнистої сировини. Так у мене виникла ідея розробити для моєї країни (Узбекистану) систему виробництва паперу зі стебел бавовнику за технологією, яка б не вимагала будівництва великих фабрик», – пояснив науковець, як він прийшов до цієї успішної реалізації.
Він пояснив, що «в Узбекистані целюлозно-паперова промисловість не може існувати в таких масштабах, як в Архангельську і в Росії в цілому, тому що там немає лісів, але бавовна є не менш цінною сировиною (для виробництва паперу), ніж багато видів деревини. Можна виробляти папір, отримуючи волокна «поліфабрикатів зі стебел бавовни, і таким чином можна частково забезпечити необхідний папір в Узбекистані», — пояснює Содіков, який тільки почав над цим працювати.
Виробництво паперу зі стебел бавовни нині вирішує проблему утилізації стебел бавовнику та дефіциту сировини для паперової промисловості в країнах з розвиненим с.-г. економіка.
Стебла бавовнику чимось нагадують гілки верби – взимку місцеві жителі використовують їх для обігріву чи корму для свійських тварин, але більшість стебел влітку залишають у полі. Узбекистан - текстильна країна, а також є одним з лідерів з поставок бавовни в інші країни.
Нинішнє дослідження наукового співробітника є частиною більш масштабної роботи Інноваційно-технологічного центру «Сучасні технології переробки біоресурсів Півночі» факультету аграрних наук з пошуку нових видів сировини та розробки технологій отримання матеріалів для виробництва паперу та картону.
З цього приводу завідувач кафедри целюлозно-паперового та хімічного виробництва колишнього факультету природних ресурсів і технологій РДАУ Гаталія Щербак коментує, що «в Астрахані за радянських часів був завод, який виробляв деревно-волокнисті плити з очерету, і цей будівельний матеріал користувався попитом на місцевому ринку». За її словами, «старі ідеї зараз відроджуються, трансформуються для нових умов, тому що з’являються нові типи обладнання, хімікати, посилюються екологічні вимоги, є великий попит на сучасні види матеріалів».
Ілюстративна фотографія Нура Їлмаза: https://www.pexels.com/photo/cotton-on-white-background-9702241/
