Права людини, пов'язані зі свободою релігії або переконань
Свобода релігії чи переконань, свобода думок та їх вираження, право на мирні зібрання та право на свободу асоціацій є взаємозалежними, взаємопов’язаними та взаємодоповнювальними. Вони закріплені статтями 18, 19 і 20 ст Загальна декларація прав людини. Відстоювання цих прав відіграє важливу роль у боротьбі з усіма формами нетерпимості та дискримінації на основі релігії чи переконань.
Відкрита, конструктивна та шаноблива дискусія ідей, а також міжрелігійний, міжконфесійний та міжкультурний діалог на місцевому, національному, регіональному та міжнародному рівнях можуть зіграти позитивну роль у боротьбі з релігійною ненавистю, розпалюванням та насильством.
Крім того, реалізація права на свободу думок і їх вираження, а також повна повага до свободи шукати, отримувати та поширювати інформацію може зіграти позитивну роль у зміцненні демократії та боротьбі з релігійною нетерпимістю.
Акти насильства на основі релігії чи переконань
Тривають акти нетерпимості та насильства на основі релігія або віра проти окремих осіб, у тому числі проти осіб, які належать до релігійних громад та релігійних меншин у всьому світі, і кількість та інтенсивність таких інцидентів, які часто мають кримінальний характер і можуть мати міжнародні ознаки, збільшуються.
Саме тому Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію A / RES / 73 / 296, під назвою «Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на основі релігії чи переконань», який рішуче засуджує триваюче насильство та акти тероризму, спрямовані на окремих осіб, у тому числі осіб, які належать до релігійних меншин, на основі релігії чи переконань або від імені релігії чи переконань.
Держави-члени підтвердили своє недвозначне засудження всіх актів, методів і практик тероризму та насильницького екстремізму, що сприяють тероризму, у всіх його формах і проявах, де б і ким би вони не були вчинені, незалежно від їх мотивів, і знову наголосили, що тероризм і насильницький екстремізм як і коли сприятливий для тероризму, у всіх його формах і проявах, не може і не повинен асоціюватися з будь-якою релігією, національністю, цивілізацією чи етнічною групою.
Генеральна Асамблея вирішила оголосити 22 серпня Міжнародним днем пам’яті жертв актів насильства на основі релігії або переконань.
День настає відразу після Міжнародний день пам’яті та вшанування пам’яті жертв тероризму, 21 серпня.
фон
Генеральна Асамблея у своїй резолюції A / RES / 73 / 29622 серпня оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв актів насильства на основі релігії чи переконань, у якому визнається важливість надання жертвам актів насильства на основі релігії чи переконань та членам їхніх сімей належної підтримки та допомоги відповідно до чинного законодавства .
Він рішуче висловив жаль за будь-які акти насильства проти осіб на основі їх релігії чи переконань, а також будь-які такі дії, спрямовані проти їхніх будинків, підприємств, власності, шкіл, культурних центрів або місць культу, а також усі напади на та в релігійні місця, місця та святині, які порушують міжнародне право.
Попередня резолюція про встановлення Міжнародного дня пам’яті та вшанування жертв тероризму (A / RES / 72 / 165) також визнали, що спільна робота для посилення імплементації існуючих правових режимів, які захищають людей від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, посилення міжрелігійних, міжконфесійних та міжкультурних зусиль та розширення освіти в галузі прав людини є важливими першими кроками у боротьбі з випадками нетерпимості, дискримінації та насильства щодо окремих осіб. на основі релігії чи переконань.
Проголошуючи Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на основі релігії чи переконань, Генеральна Асамблея нагадала, що держави несуть основну відповідальність за сприяння та захист права людини, включаючи права людини осіб, які належать до релігійних меншин, включаючи їх право вільно сповідувати свою релігію чи переконання.
