Крім малювання на папірусі, з нього виготовляють блокноти, аркуші для друку і навіть переробляють на папір.
Серед ландшафту, де переважає рис в дельті Нілу, фермери Аль-Карамус покладалися на єгипетський папірус протягом десятиліть (паперовий очерет або нільська трава є одним із видів водних квітучих рослин, які є основою папірусного паперу, які зараз вирощують переважно як декоративні рослина – прим. відп.). На даний момент вони намагаються зберегти свої засоби до існування, їм загрожує скорочення кількості туристів, інформує AFP.
У 1970-х роках фермери цього села, що за 80 кілометрів на північний схід від столиці Каїра, відновили тисячолітню сільськогосподарську та ремісничу техніку, яка майже зникла.
З тих пір більшість виробництва єгипетського папірусу надходить з цієї території в губернаторстві (мухафазі) Еш-Шаркія, за словами фахівців галузі.
І якщо в Стародавньому Єгипті папірус використовувався як основа для письма, то сьогодні малюнки на дорогоцінних листках рослини є улюбленими сувенірами іноземних туристів.
Художники в Аль-Карамусі та Каїрі мають широкий спектр тем для своїх робіт: ієрогліфи, фараони, боги й богині старовини, арабська каліграфія чи пейзажі.
Однак після повстання 2011 року та політичної нестабільності, що виникла, туристи покинули Єгипет.
Коли вони поступово почали повертатися в 2020 році, пандемія Covid-19 охопила країну та світ і знову вразила цей ключовий сектор.
У минулому році дохід від туризму склав лише 4 мільярди доларів, у порівнянні з очікуваними 16 мільярдами доларів.
В Аль-Карамусі лише 25 ферм намагаються заробляти на життя папірусом, у порівнянні з 500 до 2011 року, сказав 60-річний Сайєд Таракан, фермер і художник, який заснував філію в селі в 2014 році.
Абдель Мобді Мусалам володіє студією, де папірус перетворюють на паперові аркуші.
«Папірус – єдине джерело доходу. Я більше нікого не знаю. Це моє життя», – сказав 48-річний Мусалам, який зазнав близько 80 відсотків збитків.
До 2011 року у нього працювало вісім осіб, зараз лише двоє.
У Гюзе, неподалік від знаменитих пірамід, 48-річний Ашраф ель Сараві, власник великої крамниці папірусу, в якій більше немає туристів, підтвердив занепокоєння в цьому секторі, але втратив надію.
«Туризм ніколи не вмирає, він може бути хворим деякий час, але він відновиться», – сказав він, додавши, що його магазин, який закрився на кілька місяців через пандемію, втратив значну частину своїх доходів минулого року.
У той же час, щоб подолати кризу, Саєд Таркан диверсифікував свої товари. Зараз він виробляє папірусні блокноти, друкарські аркуші та навіть перероблений папірусний папір.
