Глава Олександрійського Патріархату Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ перебуває з візитом у Демократичній Республіці Конго з 4 березня цього року. Його однодумці називають візит «місіонерським туром», і він, безсумнівно, пов’язаний із напруженістю серед православних християн на африканському континенті після дій так званого екзархату Російської православної церкви – Московського патріархату за останні два місяці. Скрізь патр. Феодора дуже тепло зустріли духовенство та народ, який із властивим їм ентузіазмом привітав свого духовного отця – предстоятеля Олександрійської Церкви. Були присутні посли Греції та Єгипту, а також високопоставлені представники Конголезької держави.
Також відбулася конференція священнослужителів ДР Конго та Конго-Браззавіль, на якій було засвідчено єдність православних навколо Олександрійського Патріархату.
Тим часом Олександрійський патріархат висвятив нових єпископів у своїй великій єпархії, зокрема африканців. А нинішній патріарший візит також присвячений встановленню в єпархії Кіншаси нового митрополита Феодосія (Чічівоса, вихідця з Північної Греції). До січня цього року він був митрополитом Кананським (висвячений у 2018 році), а після смерті від COVID-19 митр. Минулого літа Никифора перевели до столичної єпархії.
Патріарх Феодор також призначив двох своїх заступників у єпархіях, які ще не мали своїх єпископів: архим. Полікарп (Діамандопулос, місіонер, родом із Салонік, Греція) для єпархії Кісангані в Центральному Конго та архим. Тимофія (Дуб, Конголезький) для єпархії Гома в східній частині країни, в одному кілометрі від кордону з Руандою.
Патріарх також призначив архімандрита Хризостома (Камуанга, конголезець) настоятелем невеликої чернечої громади при храмі Богословського факультету Православного університету Кіншаси.
Як патріарх, так і місцеві єпископи та духовенство Олександрійського Патріархату у своїх промовах говорили про антиканонічний інцидент вторгнення Московського Патріархату в Африку, засуджуючи це духовне вторгнення та висловлюючи бажання зберегти єдність православних християн на континенті. . стародавній апостольський престол святого євангеліста Марка.
Довідка: Демократична Республіка Конго (у 1971-1997 роках називалася Заїром, раніше Бельгійське Конго; не плутати з Республікою Конго, також відомою як Конго – Браззавіль і раніше Французьке Конго) розташована в Центральній Африці. . . Через нього також проходить екватор. Це друга за величиною африканська країна з населенням 75 мільйонів, що робить її найбільшою франкомовною країною у світі. Населення столиці Кіншаси вже становить 10 мільйонів. ДР Конго вважається найбагатшою країною світу за природними ресурсами, але, на жаль, має найнижчий дохід на душу населення.
Більшість православних віруючих Олександрійського патріархату в ДР Конго є місцевими африканцями, які навернулися в православ'я за останні шістдесят років в результаті місіонерської роботи, в першу чергу на грецькій мові, а також у кіпрських і фінських православних братів і сестер, відповідно підтриманих . повністю зі своїх православних церков. Конго можна назвати християнською країною, але треба знати, що дві третини населення — римо-католики, а третина — протестанти, тож православні — меншість. Православ’я в цю країну, як і в інші африканські країни, «принесли» греки, які пішли туди як підприємці до деколонізації в 1960-х роках. Однак духовенство, яке періодично відвідувало невеликі грецькі громади, поступово стало залучати в православну віру місцеве населення. Зараз ніхто не зобов’язується оцінювати кількість православних у ДРК, але, за підрахунками, їх десятки тисяч, незважаючи на те, наскільки вони незначні в порівнянні з усім її населенням. Через велику віддаленість православних парафій в країні в останні роки були створені нові єпархії, і тепер, окрім столиці Кіншаси, є єпископи в містах Кананга і Лумумбаші (регіон Катанга), щоб краще піклуватися про православних. конголезька. З цією ж метою під час свого нинішнього візиту Патріарх Феодор призначив обох своїх заступників: архімандрита Полікарпа для єпископства Кісангані та архімандрита Тимофія – для єпархії Гоми. Слід зазначити, що священики переважно місцеві, а африканців вже висвячують на єпископів, щоб подолати критику, що лідерство здійснюють лише європейці.
