Розповідає Росіо Муньос, мати Карли Європа Хой історія, яка не залишить вас байдужими. Молода дівчина, 24 роки, проти її волі утримується в HUBU, а саме в психіатричному відділенні Університетської лікарні Бургоса (HUBU), тепер два місяці з 10 червня і перебуває на психіатричному лікуванні, хоча насправді вона має фізичне захворювання та немає психічних розладів, що підтверджується знову і знову від HUBU до сім'ї.
Росіо каже нам, що зараз Карла перебуває на психіатричному лікуванні без будь-якої логічної причини. «Справжній діагноз – розширений Хвороба Лайма, що передається через укус кліща, згідно з діагностичними тестами, проведеними лікарями поза лікарнею.
Симптоми цього захворювання дуже різноманітні: від травних, судинних, неврологічних, ендокринних до симптомів, схожих на фіброміалгію, а також падіння імунної системи. Тип тесту, необхідний для виявлення цієї хвороби, не проводиться Службою соціального страхування через високий рівень хибно-негативних результатів, тому необхідно звертатися до зовнішніх лабораторій, де проводяться такі тести, як elispot, phagos test, Galaxy nanotrap antigen test і Paldispot, серед інших.
Як було задокументовано, Карла, яка страждає на це інфекційне та мультисистемне захворювання, приходить до медичної служби з численними органічними симптомами: мимовільна втрата ваги, біль у м’язах і суглобах, судинні виразки, набряки нижніх кінцівок, сітчасте ливедо, переломи хребців, звуження брижової артерії в місці з’єднання з чревним стовбуром і рецидивуючими інфекціями внаслідок її імуносупресії.
Це відділення, не маючи можливості знайти причину виявлених органічних захворювань і бачачи прогресуюче та нестримне фізичне погіршення, від якого вона страждає, вирішило, незрозуміло для всіх медичних працівників, яких ми запитували, перевести її до психіатричного відділення під виправданням, що вона перебувала в більш асептичне місце.
Не видається логічним ігнорувати використання відділення інтенсивної терапії там, де моніторинг і лікування її хвороби можуть бути адекватними.
Замість цього її переводять до психіатрії, їй видаляють крапельницю (Карла також хвора на діабет), її ізолюють від зовнішнього світу, їй забороняють мати телефон, приймати необхідні відвідування та навіть вільно спілкуватися зі своїми близькими ( що порушує все те, чого наполягають ООН і Всесвітня організація охорони здоров’я у своїй програмі «Якість і права»). Тим часом Карла бачить, як її колеги на тому поверсі взаємодіють між собою та із зовнішнім світом, займаються з ерготерапевтом, спілкуються та навіть можуть отримувати телефонні дзвінки, у яких їй відмовляють, тому вона не може зв’язуватися з пресою, «як там є відкритий судовий процес проти цієї лікарні», змушена бути сама 24 години на добу, дивлячись на чотири стіни своєї білої та сумної кімнати.
Крім того, за останні тижні, згідно з інформацією, наданою Росіо Europa Hoy, вона була експропрійована персоналом лікарні. Їй призначають непотрібне лікування з контрпродуктивними побічними ефектами, «яке не тільки не допомагає покращити фізичні патології Карли, але також може завдати незворотної шкоди, перешкоджаючи їй отримати належну медичну допомогу або маскуючи важливі симптоми, які слід лікувати». Усе це без згоди Карли та з повним порушенням прав Карли як пацієнта, як Хунта де Кастілья і Леон пояснює на своєму веб-сайті:
«Це право вільного вибору, після отримання належної інформації, між різними варіантами застосування діагностичної, прогностичної чи терапевтичної процедури, представленої мені відповідальним фахівцем, і не допускати здійснення будь-яких дій, що впливають на моє здоров’я, без мого попередня згода».
І, здається, справа не в тому, що медичні докази хвороби Карли не були представлені, «це просто недбалість або нездатність прийняти помилки чи виправлення, які заважають медичній групі, яка обслуговувала Карлу у внутрішній медицині, а тепер у психіатрії, слухати ; слухати інших медичних працівників або заклики про допомогу від Карли та її родини».
Керівництво HUBU, продовжує Росіо, знає про судовий процес і наказує лікарям обмежити всі права молодої жінки та автономію пацієнта, поки Карла нудиться в розквіті молодості, беззахисна, страждає, згасає.
Зв’язки між керівництвом HUBU та правосуддям у Бругосі?
Хто зацікавлений у продовженні госпіталізації Карли до психіатрії, коли вона хоче, щоб її перевели до іншої лікарні, якій вона довіряє, щоб отримати належне лікування її патологій? дивується Росіо.
Які приховані інтереси є в цьому випадку, коли інші люди вирішують за Карлу, не даючи їй брати участь у процесі прийняття рішень щодо її здоров’я, повністю нехтуючи її правами людини?
Як це можливо, щоб ми опинилися в юридичній беззахисності такого масштабу в правовій державі, як Іспанія має бути? Чи пов’язано це з тим, що суддя, який розслідує справу Карли, є сестрою завідувача пневмологією HUBU?
Хто візьме на себе відповідальність за це, якщо трапиться такий летальний результат, як описаний нижче?
Всі ці питання постійно турбують матір і родичів Карли, які відчувають безсилля, характерне для боротьби Давида і Голіафа.
Її мати каже, що Карла хоче вийти з психіатрії та потрапити до перевіреної лікарні з професіоналами, які зможуть і хочуть без упередження розглянути її справжню фізичну медичну ситуацію та зроблять усе можливе, щоб відновити її здоров’я.
У той час як їй відмовляють у належному лікуванні, а її права людини грубо порушують, Росіо розповідає Europa Hoy, фізичний і емоційний стан Карли незворотним чином погіршується. Не так давно ми могли забути смертельний результат у випадку Андреаса Фернандеса, який помер у віці 26 років, фізично хворий і, як і Карла, був позбавлений належного лікування та безпідставно госпіталізований до психіатрії.
