Малайзія: «У кожного є історія міграції», а тепер давайте їсти

«Я не можу придумати кращого способу, ніж використовувати їжу, щоб зібрати всіх до столу», — сказав Елрої Йі, журналіст-розслідувач і продюсер кампанії Dari Dapur. «Нам потрібні спільні історії, які показують, що мігрантам і біженцям є місце в наративах Малайзії».

Розповіді та смаки тамільського путту, камбоджійського ном бан чок, качинської їжі в джунглях шан джу, єменської курки Менді та лепешки рохінджа лудіфіда прикрашають ці оповіді, розповідаючи їхні історії у відео Дарі Дапура за участю малайзійських знаменитостей, які спробували кулінарну історію та спадщину.

Запущено УВКПЛ у грудні 2022 року кампанія співпрацювала з untitled kompeni, командою соціального впливу з Куала-Лумпура, щоб поставити ці чудові історії в центр публічного дискурсу.

«Їжа завжди приваблює людей до столу»

Завдяки семи коротким відеороликам знаменитості побували на кухнях трудових мігрантів і біженців, щоб за одним столом поласувати домашньою їжею, почувши про життя, надії та мрії один одного, а також дізнавшись, що у них спільного.

«Кожного разу, коли ви готуєте їжу та приводите гостей, усі посміхаються й радіють, тому що їжа завжди приваблює людей до столу», — сказав шеф-кухар Ван в епізоді з Хамідом, який подав чудову пакистанську аям-корму.

«Незалежно від культури, звідки ми походимо, усім потрібно буде їсти», — сказав він.

Одноденна поїздка на плантацію

Ліза, працівниця камбоджійської плантації, поділилася не просто їжею зі своїми гостями, малайзійським коміком Кевіном Джеєм та кухарем Instagrammer Елві. Під час одноденної поїздки до неї на плантацію Ліза показала їм, як вона готує ном бан чок, ароматну страву з ферментованої рисової локшини.

«Я така щаслива, що хтось прийшов сюди відвідати мене, побачити мене та моїх друзів», — сказала Ліза.

Обмінюючись жартами за столом, містер Джей сказав, що «у кожного є історія міграції».

«Немає значення, якої ви раси, якщо ви озирнетеся назад досить далеко, ви знайдете свою історію міграції», — сказав він.

Подібні переговори за обідніми столами розгорталися в інших епізодах Dari Dapur, у яких знімалися шеф-кухарі-мігранти та біженці з впливовою людиною соціальної справедливості доктором Хартіні Зайнудіном, репером із хіджабі Bunga, педагогом Семюелем Ісайя, Таміл фільм зірка Ясмін Надія, діджей китайського радіо Христина та політик і активіст Нурул Ізза Анвар.

«Це точно так само!»

Від М’янми до Малайзії розговіння було загальним у епізоді, у якому журналістка Меліса Ідріс і посол США Брайан Макфітерс зустрілися за столом із Айшею, тренеркою спільноти рохінджа.

«Я б хотіла з ними познайомитися, і я також дуже рада, що можу пояснити, що я роблю і хто я [їм]», — сказала Айша, готуючи іфтар для своїх гостей.

Посадивши їх за стіл, наповнений традиційними стравами, разом із кількома своїми друзями, Айша була відвертою.

«До цього я ніколи не готувала для інших громад», — зізналася вона перед жвавою розмовою про святкування Ід.

Пані Ідріс і друг Айші, Рокон, поділилися схожими спогадами дитинства, зі свого малазійського села та до його родинного дому в Ракхайні, М’янма.

Те, як вони поводилися зі мною сьогодні, якби ми могли бути такими ж привітними господарями, як країна, це зайшло б так далеко. – журналіст Меліса Ідріс

«Це точно так само!» — вигукнула пані Ідріс. «Іноді ми зосереджуємося на відмінностях і не усвідомлюємо, що у нас майже однакові традиції».

Після застілля вона поділилася вдячністю та одкровенням.

Вона сказала, що було зрозуміло, наскільки «ЗМІ були співучасниками інших біженців і мігрантів, нормалізації ненависті, сіяння розколу та націлювання на вже маргіналізовану спільноту як цапа відпущення наших страхів під час пандемії».

«Вони дали нам найкраще; вони віддали нам все, — сказала вона зі сльозами. «Те, як вони поводилися зі мною сьогодні, якби ми могли бути такими ж привітними господарями, як країна, це зайшло б так далеко».

"Прорізати шум"

Для розробки кампанії УВКПЛ замовило дослідження, яке виявило складні стосунки між мігрантами та малазійцями. Висновки показали, що респонденти переважно погоджуються з такою повагою права людини є ознакою порядного суспільства і того, що кожен заслуговує на рівні права в країні.

Приблизно 63 відсотки погодилися, що їхні громади є сильнішими, коли вони підтримують усіх, і більше половини вважають, що вони повинні допомагати іншим людям, незалежно від того, хто вони та звідки. Близько 35 відсотків респондентів твердо або певною мірою твердо вірять, що людей, які тікають від переслідувань або війни, слід вітати, і така ж кількість бажає вітати тих, хто не може отримати медичну допомогу, освіту, їжу чи гідну роботу.

«Міграція є складним і часто абстрактним питанням для багатьох малазійців, — сказала Піа Оберой, старший радник з питань міграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні УВКПЛ, — але розповідь — це хороший спосіб подолати шум».

Коров'ячі ноги і товариськість

«Наше дослідження виявило, що люди хочуть чути й бачити повсякденне життя людей у ​​русі, розуміти й цінувати, що у нас більше спільного, ніж те, що нас розділяє», — сказала вона, додавши, що кампанія була побудована на спільних реаліях і цінностях. що уособлюють слова в Загальна декларація прав людини, якому цього року виповнюється 75 років.

Створюючи ці короткометражні фільми, вона сказала, що «ми сподіваємося надихнути малайзійських оповідачів поділитися простором оповіді, а також для всіх нас переглянути те, як ми ставимося до наших сусідів-мігрантів і біженців».

У розгалуженому маєтку з олійними пальмами актриса Ліза Суріхані вклала в їжу калду кокот – суп із коров’ячої лапки, який приготував її господар Суха, індонезійський робітник на плантації.

«Чого я навчилася, це «намагайся і не дозволяй тому, про що ти не знаєш, впливати на те, як ти ставишся до інших людей», — сказала актриса Ліза Суріхані в епізоді Dari Dapur.

«Незалежно від того, хто це, наші дії мають ґрунтуватися на доброті», — сказала пані Суріхані.

Дізнайтеся більше про кампанію Dari Dapur тут.