Президент не виключив, що в рамках інтеграції двох держав після врегулювання ситуації в економіці можна буде говорити про союзний парламент. Однак для цього необхідно, за його словами, «доросли». Це ще не обговорювалося
Росія та Білорусь у майбутньому можуть мати союзний парламент, але для цього спочатку потрібно «подоросли», заявив президент Володимир Путін під час прес-конференції за підсумками переговорів з білоруським колегою Олександром Лукашенком, передає РБК. При цьому глава держави наголосив, що питання союзного парламенту на засіданні не обговорювалося.
«Ми вважаємо, що в першу чергу потрібно займатися економікою, а потім все, природно, потребуватиме додаткового регулювання. У тому числі, мабуть, на рівні союзного парламенту, я не виключаю, що такий може бути створений», – сказав Путін.
«Але для цього потрібно, як кажуть, подорослішати», — продовжив президент. «Ми це не обговорювали, і таких питань не було на порядку денному».
Він також зазначив, що, незважаючи на «шляхетність» мети політичної інтеграції двох держав, спочатку потрібно створити економічну основу, «фундамент для того, щоб рухатися далі, у тому числі й на політичному шляху».
Коментуючи результати переговорів з Лукашенком, Путін зазначив, що Москва і Мінськ домовилися проводити спільну макроекономічну політику, гармонізувати грошово-кредитну політику, інтегрувати платіжні системи, забезпечувати інформаційну безпеку, поглиблювати співпрацю в митній і податковій сферах.
Лукашенко, у свою чергу, зазначив, що сьогодні 28 програм інтеграції Росії та Білорусі в Союзну державу перебувають на останньому етапі. Вони представляють основні основні теми та напрямки співпраці двох країн, додав білоруський президент. Він підкреслив, що їх прийняття стане проривом.
Перед початком переговорів Путін заявив, що необхідно «доопрацювати» інтеграційні угоди. «У деяких ключових сферах, погодилися експерти, нам потрібно з вами синхронізувати годинники, поставити крапку», – зазначив він.
Наприкінці серпня посол Білорусі в Росії Володимир Семашко заявив, що президенти на зустрічі в Москві 9 вересня підпишуть усі «дорожні карти», процес затвердження яких триває вже три роки. Інтеграція активно обговорюється з кінця 2018 року, але деякі ключові питання, зокрема вимоги Мінська знизити ціни на газ і нафту та компенсувати збитки від російського податкового маневру, гальмували переговорний процес.
Спочатку в планах було затвердження 31 «дорожньої карти», але згодом їх замінили 28 «профспілкових програм». У серпні Семашко заявив, що з 28 програм лише одна – газова – залишилася неузгодженою.
Путін заявив, що всі 28 програм Союзної держави узгоджені
Володимир Путін і Олександр Лукашенко узгодили всі 28 програм Союзної держави. Про це російський лідер заявив на прес-конференції за підсумками переговорів у Москві.
За його словами, у документах йдеться про інтеграцію валютних систем, принципи стягнення непрямих податків, боротьбу з тероризмом. Макроекономічна політика стане уніфікованою, країни інтегрують платіжні системи та гармонізують монетарну політику.
До 1 грудня 2023 року вони підпишуть угоду про єдиний ринок газу. При цьому ціна російського блакитного палива для Мінська в 2022 році залишиться на рівні 2021 року – 128.5 доларів за тисячу кубометрів. Тоді як його вартість на європейському ринку становить 650 доларів за тисячу кубометрів, нагадав Путін. Крім того, переговори передбачали об’єднання ринків нафти та нафтопродуктів, а також угоду про єдиний ринок електроенергії. «Зрештою, це дасть потужний поштовх, стимул для подальшого зростання економік двох країн, сприятиме підвищенню продуктивності праці, слугуватиме інтересам великого, середнього та малого бізнесу, сприятиме створенню додаткових робочих місць», – сказав Путін.
Він підкреслив, що ділові кола Росії та Білорусі отримають можливість розширити свою діяльність на території Союзної держави, у тому числі шляхом створення спільних підприємств та збільшення експортних можливостей.
Москва і Мінськ також рухаються до єдиної промислової політики та взаємного доступу до державних закупівель і держзамовлень, сказав президент.
«У рамках реалізації спілкових програм будуть розроблені єдині підходи до законодавства у сфері трудових відносин, охорони праці, зайнятості населення, соціального страхування, пенсійного забезпечення, підтримки сімей з дітьми», – продовжив Путін.
Крім того, президенти обговорили побудову спільного оборонного простору та безпеки по зовнішньому периметру, включаючи майбутні спільні маневри «Захід-2021».
«Ці навчання не спрямовані проти когось, але їх проведення логічне в умовах, коли інші об’єднання, наприклад, НАТО, активно нарощують свою військову присутність біля кордонів Союзної держави та простору ОДКБ», – пояснив Путін.
За словами російського лідера, безумовним стратегічним пріоритетом Москви та Мінська залишається розвиток рівноправного та взаємовигідного співробітництва в рамках Союзної держави.
У свою чергу Лукашенко зазначив, що інтеграція є взаємовигідною.
«Нічого поганого для народів Білорусі та Росії в цих програмах немає і бути не могло. Усе спрямовано на підвищення добробуту наших народів», – сказав він на прес-конференції.
8 грудня 1999 р. Росія і Білорусь підписали угоду про створення Союзної держави. До 20-річчя документа була створена робоча група з розробки галузевих дорожніх карт. Тоді Москва та Мінськ переформатували їх у союзні інтеграційні програми. Більшість із них розрахована до 2025 року, частина — до 2027 року. І Москва, і Мінськ неодноразово наголошували, що союзні програми не містять політичних питань, пов’язаних із втратою суверенітету.
Завтра в Мінську відбудеться засідання Ради міністрів Союзної держави, на якому прем'єр-міністри підпишуть інтеграційні програми. Вища державна рада Союзної держави може прийняти їх уже наприкінці жовтня.
Володимир Путін і Олександр Лукашенко (справа наліво) (Фото: Михайло Метцель / ТАСС)
