Після місяця війни місцева влада повідомила, що пошкоджено або знищено понад 733 навчальні заклади.
Крім навчання, освіта пропонує захисне середовище, яке ще більш актуальне для постраждалих від кризи груп населення, особливо дітей, Організація ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) сказано в а прес-реліз.
ЮНЕСКО має також оголошений що він мобілізує підтримку безперервності навчання. Через його Глобальна освітня коаліція. Створено в 2020 році для полегшення рішення дистанційного навчання під час COVID-19 пандемія, Організація надасть молодим біженцям комп’ютерне обладнання та цифрові засоби навчання.
Тимчасовий захист
Кожна гуманітарна криза – це також криза освіти, але одним безпрецедентним фактором війни в Україні є те, що Європейський Союз (ЄС) на ранньому етапі вирішив активувати свою схему тимчасового захисту, яка дозволила мільйонам людей, які тікають з розореної війною країни, користуватися рівними правами на пільги.
Директива країн ЄС надає доступ «особам віком до 18 років, які користуються статусом тимчасового захисту, на тих самих умовах, що й їхні власні громадяни та громадяни ЄС», зазначає ЮНЕСКО.
Прийнята 4 березня, менш ніж через два тижні після початку російського вторгнення, директива мала негайний вплив і викликала динамічний приплив біженців, з Громадяни України можуть вільно переїжджати в країни ЄС.
За словами агентства ООН, цей крок «закликає до посилення координації приймаючих країн, як всередині ЄС, так і за його межами, щоб допомогти та інтегрувати українських учнів, викладачів та освітній персонал у національні системи освіти».
Відображення відповіді
Відповідь ЮНЕСКО включає відображення того, як країни перебування підтримують освітні потреби українських біженців.
Сюди входять перехідні заходи для інтеграції учнів до загальної освіти; міркування щодо мови та навчальної програми; психосоціальна підтримка, підготовка вчителів та акредитація, серед інших практичних кроків, пов’язаних з управлінням, реєстрацією, сертифікацією та фінансовою підтримкою.
У першому огляді ЮНЕСКО проаналізувала положення 29 країн і розділила результати на такі категорії: перехід та пряме включення, викладання та вчителі, кредити та іспити, фінансові ресурси.
Включення учнів
Багато країн згадували про існуючі програми та протоколи щодо включення іноземців до своїх національних освітніх систем. в Португалія, наприклад, іноземні студенти можуть записатися до дошкільних класів безпосередньо, тоді як старші учні отримують оцінку або проходять процес переходу. Мета – якнайшвидше інтегрувати українських студентів.
Таким чином, Португалія запровадила надзвичайні заходи для швидкої інтеграції, включаючи спрощені процедури надання еквівалентності іноземним кваліфікаціям. так само, Бельгія, Данія, Франція, Литва, Словаччина та Іспанія, згадані класи «зведення», «прийом» або «адаптація».
Ці перехідні класи забезпечують уроки мови, знайомлять учнів з місцевою системою освіти, надають консультантів для психологічної підтримки та оцінюють компетенції. Коли учні зміцнюють свої мовні навички та отримують оцінку, їх можна інтегрувати до звичайних класів.
Деякі країни пропонують державну освіту з навчанням мовою меншини. в Румунія, наприклад, 45 шкіл і XNUMX середніх шкіл пропонують навчання українською мовою.
Деякі ініціативи також включають підключення українських студентів-біженців до дистанційного навчання українською мовою.
Команда UK наприклад, запускає програму «Дім для України» для отримання віз від українців, у яких є люди, які бажають їх спонсорувати.
Люди, які прибувають за цією схемою, зможуть жити і працювати у Великобританії до трьох років, отримувати медичну допомогу, пільги, підтримку в працевлаштуванні, а їхні діти зможуть відвідувати місцеві школи та отримувати уроки англійської мови.
Мовні бар’єри
За даними ЮНЕСКО, Великий наплив українських студентів-біженців створить особливі проблеми, такі як очевидний мовний бар'єр. Вчителям знадобиться підтримка, щоб упоратися з цим, а також у тому, як поступово залучити учнів до привітної класної кімнати; як обговорювати російське вторгнення та воєнний стан на батьківщині; і як надати їм культурну та психологічну підтримку.
Окрім надання матеріалів та навчання щодо подолання мовного бар’єру, які вже в деяких випадках надають міністерства освіти кількох країн, інші варіанти включають експериментування з двомовним матеріалом, вивчення базової української мови, використання додатків для перекладу та використання послуг усного перекладу для більш складних комунікаційних проблем.
На додаток до мовної підтримки, часто згадуваний захід на веб-сайтах міністерства освіти надає вчителям матеріали та вказівки щодо того, як обговорювати війну зі студентами, зокрема вебінари та подкасти.
Так, наприклад, Хорватія, Чехія (Чехія), Словаччина мати підручники про те, як захистити психічне здоров’я учнів, запобігти конфліктам на уроках та говорити на делікатні теми.
In Париж, було створено «кризовий підрозділ» в Україні, однією з його послуг є надання вчителям онлайн-брошури з описом того, як вітати учнів, які зазнали травм.
Прогалини політики та доступні ресурси
У вирішальній сфері політики щодо того, як приймаючі країни вирішують випускні іспити, передачу кредитів у вищій освіті та акредитацію викладачів, ЮНЕСКО виявила, що, зрозуміло, наразі дуже мало було підготовлено для допомоги українським студентам.
Крім того, у сфері ресурсів деякі уряди розробили фінансові заходи для підтримки відповіді на освіту, такі як позабюджетні асигнування.
Це був випадок Франції, Італії, Польщі та Румунії. В Італії, наприклад, 1 мільйон євро буде використано спеціально для залучення українських студентів до національних систем освіти.
Що стосується прямої фінансової підтримки, більшість заходів спрямовані на студентів вищих навчальних закладів. Австрія наприклад, відмовився від плати за навчання для студентів українських університетів, які зараз навчаються у його вищих навчальних закладах. У Литві, залежно від можливостей закладу, навчання для громадян України буде фінансуватися державою.
Деякі країни також надають підтримку на ранніх етапах, наприклад Румунія, де українські студенти можуть безкоштовно проживати в школах-інтернатах, а також отримувати надбавки на навчання та постільні речі, наприклад.
Посилення дистанційного навчання
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, Загальна кількість учнів шкільного віку в Україні становить понад 6.84 мільйона учнів, від дошкільної до вищої освіти.
"Відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, в Україні створено ефективну систему реагування на закриття шкіл у зв’язку з пандемією COVID-19 через платформу «Всеукраїнська школа».», – сказала помічник генерального директора ЮНЕСКО з питань освіти Стефанія Джанніні, додавши, що агентство ООН працює з урядом, щоб адаптувати його до поточних потреб.
Методології картографування
У динамічний спосіб, який може швидко розвиватися, оскільки війна триває, а приплив людей, які рухаються, збільшується та поширюється, ЮНЕСКО приймає поетапний підхід до свого проекту даних.
Дані й аналіз відбуватимуться хвилями із збільшенням кількості країн, дедалі більш детальним вмістом та вдосконаленням способів фільтрації та візуалізації інформації.
Перша хвиля картографування 29 країн базується на кабінетному огляді інформації, знайденої на веб-сайтах міністерств освіти приймаючих країн.
Наступні кроки
У карті також буде вказано, чи покладається якась країна, що не входить до ЄС, чинне законодавство щодо доступу до освіти, чи також видає спеціальні директиви щодо кризи в Україні.
Роблячи це, це також дозволить приймаючим країнам підвести підсумки конкретних кроків, зроблених для інтеграції та підтримати українських учнів та вчителів, які тікають від війни, у тому числі іноземних студентів, які навчаються в українських вищих навчальних закладах.
