Німецькі біологи показали, що в одному чайному пакетику можна знайти сліди сотень видів комах, які колись контактували з рослиною, передає Naked Science.
Комахи не є частиною традиційної кухні народів Європи та Росії. Проте місцеві жителі мимоволі й постійно їдять їх – у тому числі разом із найпопулярнішим гарячим напоєм. Німецькі біологи проаналізували «екологічну» ДНК (environmental DNA, eDNA), слідові кількості якої містяться в звичайних чайних пакетиках. Їм вдалося знайти гени тисяч видів комах, а в кожному окремому мішечку – сотні. Про це вчені пишуть у статті, опублікованій у новому номері журналу Biology Letters.
eDNA, яку можна виділити з різноманітних об’єктів навколишнього середовища, служить зручним інструментом для моніторингу місцевих екосистем. Його навіть можна зловити з повітря, щоб, наприклад, з’ясувати видовий склад місцевих комах, визначити наявність у норі тих чи інших гризунів чи навіть людей у кімнаті. У новому дослідженні Хенрік Крехенвінкель та його колеги з Університету Тріра в Німеччині виявили eDNA в звичайних чайних пакетиках.
Дійсно, щоб ДНК комахи залишилася на листі, іноді досить, щоб комаха його прогризла. ДНК швидко руйнується під впливом ультрафіолету на відкритому сонці і легко змивається водою, але подрібнене чайне листя може зберігати його тривалий час, аж до моменту, коли ДНК потрапить в чашку. У цьому переконалися вчені, виявивши, що крім 100-150 міліграмів чаю в пакетику, купленому в сусідньому магазині, є фрагменти ДНК, залишені сотнями (до 400) видів комах. У всьому наборі зразків виявлено сліди вже тисяч видів.
Сам Хенрік Креенвінкель зізнається, що віддає перевагу каві перед чаєм, а кавові зерна обсмажують, під час чого руйнується будь-яка ДНК. Однак завдання авторів не полягало в тому, щоб продемонструвати «забрудненість» чаю. Вони впевнені, що подібний підхід дозволить проаналізувати зразки рослин, які збереглися в старих гербаріях, і дізнатися за eDNA, які комахи їх тоді оточували. Таку ж роботу можна виконати для сучасних рослин у польових умовах. Ці «докази» допоможуть з’ясувати склад спільнот, пов’язаних з різними рослинами та екосистемами, і відстежити їх зміни в часі.
