Конференція під назвою «Боротьба з дезінформацією та пропагандою» була організована 24 квітня 2023 року в Європейському парламенті групою ЄНП за участю правозахисних організацій та експертів у цій галузі.
Модератором обговорення виступив Манель Мсалмі, радник з міжнародних справ і президент Європейської асоціації захисту меншин із доповідачами високого рівня Клод Моніке, колишній агент французької розвідки та директор Європейського центру стратегічної розвідки та безпеки, Найджел Гудріч Генеральний директор IMPAC, Джуліана Франсіоза експерт з комунікації, Карло Корацца директор офісу Європейського парламенту в Італії.
Члени Європейського парламенту
Лучія Вуоло, Ізабелла Адінольфі та Франческа Пеппуччі а також італійський сенатор Роберта Тоффанин були запрошеними доповідачами та втрутилися в це питання, поділившись своїми думками щодо можливих заходів, які парламент ЄС і комісія ЄС можуть вжити для боротьби з дезінформацією та створити правову основу для боротьби з пропагандою.
Манель Мсалмі відкрив дебати, вказавши на складність проблеми дезінформації та різні інструменти, які ЄС уже використав для боротьби з дезінформацією, намагаючись захистити європейські та демократичні цінності. Вона також підняла питання про правозахисників, які можуть стати мішенню після деяких повідомлень про дезінформацію. Це був випадок Каріми Балох, яка була вбита в Канаді, Саджида Хусейна Балоха, який був убитий у Швеції, і багатьох активістів, залучених до справи Белуджів, які були залякані відразу після публікації звіту EU Disinfo Lab. Репортаж, який поставив їх життя під загрозу.
На це звернув увагу Клод Моніке
«Існує очевидна спадкоємність між дезінформацією — росіяни вважають за краще говорити про «активні заходи», російською «активные меры», вираз, який охоплює дезінформацію, образливе шпигунство та підривну діяльність — як це практикувалося за радянських часів, і те, що впроваджується режимом Путіна: як тоді, так і зараз, потрібно зробити все, щоб підірвати західні демократії та зруйнувати альянс між Північною Америкою та Європою, щоб розвалити НАТО. Змінився не дух дезінформації, а використовувані засоби Там, де вчора потрібно було застосовувати комплексні методи, нові інформаційні технології дозволяють сьогодні заполонити Інтернет і особливо соціальні мережі, які стали основним джерелом інформації для багатьох громадян Заходу, особливо серед молоді.
Ще однією еволюцією російської дезінформації за останні роки став пошук нових політичних каналів для її поширення. Під час холодної війни Москва використовувала переважно комуністичні, ультраліві або пацифістські кола. Але відтепер російський дезінформаційний апарат значно більше покладається на певні кола позапарламентських ультраправих. Але діють ті ж актори, що й раніше: зовнішні розвідки (сьогодні СВР) і військові (ГРУ). І на чолі їх, як і на чолі їхніх основних засобів дій, ми все ще знаходимо чоловіків і жінок, які належать до першого кола Володимира Путіна і отримують їхні накази безпосередньо з Кремля».
Про це згадав Найджел Гудріч
«Бути пропалестинським і антиізраїльським — це нова поляризаційна середина, де через постійну ідеологічну дезінформацію та пропаганду, що ведуть ЗМІ, наукові кола, державні діячі, неурядові організації та профспілки, більше немає місця для діалогу. Найкраще вирішенням цієї загрози для нашого демократичного майбутнього є навчання критичного мислення в школах, щоб молоді люди дізнавалися про різні точки зору, таким чином даючи діалогу (отже, миру та співіснування) шанс».
Шрея Каушік, активістка та представниця індійської діаспори в Бельгії зазначила, що
«Дезінформація — це широко поширена проблема, це звичайне інформаційне перевантаження або інформаційний хаос. Якщо говорити про вирішення цього питання, то в цілому ми повинні працювати над освітніми реформами, щоб викорінити таке зло в суспільстві, щоб люди могли судити про достовірність будь-яку інформацію. Немає іншого способу відсіяти інформацію, окрім зміцнення системи освіти, і це вимога часу"
Джуліана Франсіоза, експерт із комунікацій, пояснила різні концепції щодо дезінформації та способи протидії їй, а також необхідність перевірки звітів про дезінформацію, головним чином тих, які надходять не від ЄС чи міжнародних установ.
«Проблема видавання себе за іншу особу з боку EU Disinfo Lab, наприклад, коли префікс ЄС може ввести в оману, і люди можуть повірити, що це законне крило в інституціях Європейського Союзу»
Дебати завершилися висновком, що боротьба з дезінформацією має регулюватися законодавством ЄС, щоб гарантувати як права людини, так і свободу слова, уникати трагічних інцидентів і вбивств правозахисників у зонах конфлікту чи у вигнанні, а також навчати людей нові покоління, щоб відрізнити фейкові новини від правдивої інформації.
