Американські дослідники вивчали мумію птаха, яку вважали останками яструба. Виявилося, що під «коконом» знаходяться останки священного ібіса, у якого навіть частково збереглися м’які тканини та пір’я. За словами вчених, цій знахідці, яка тривалий час зберігалася в навчальному закладі, близько 1500–2000 років. Про це повідомляється в прес-релізі Корнельського університету.
Стародавні єгиптяни муміфікували багато видів тварин, таких як кішки, собаки, гамадрії і навіть жуки. Якщо головною метою муміфікації людей було те, щоб вони могли існувати в потойбічному світі (тому вони клали з собою їжу, гроші, меблі та інші предмети), то вважається, що тварин муміфікували з інших причин. Домашніх тварин можна було ховати разом з господарем, одних тварин і птахів – як запас їжі для потойбічного світу, інших – тому, що люди їм поклонялися. Деякі з найвідоміших мумій належали священному ібісу (Threskiornis aethiopicus) – великим птахам, яких стародавні єгиптяни ототожнювали з богом мудрості Тотом. Так, тільки під час розкопок в некрополі Саккара археологи виявили близько 1.75 мільйона цих птахів.
В останні роки зріс інтерес до давньоєгипетських мумій тварин. Більше того, за допомогою рентгенівської комп’ютерної томографії стало можливим робити тривимірні реконструкції їх внутрішньої структури, не порушуючи їх цілісності. За цим методом активно вивчаються і людські мумії, наприклад, нещодавно єгиптологи вперше дослідили мумію Аменхотепа I і з’ясували, що його останки були сильно пошкоджені розбійниками гробниць, а також просвітили дві староєгипетські мумії з «Долини Св. королів» (докладніше про цей пам’ятник можна дізнатися в нашому матеріалі «Такушка королівських мумій»).
Аспірантка Керол Енн Барсоді з Корнельського університету дослідила передбачувану мумію птаха, яка була в її шкільній колекції, позначена як мумія яструба. Точне походження цього артефакту залишається невідомим, оскільки немає записів про його надходження до університету. Спочатку вважалося, що ця знахідка могла опинитися в Сполучених Штатах у 1884 році разом із мумією людини на ім’я Пенпі, який був фіванським писарем під час третього проміжного періоду (близько 828–625 рр. до н. е.). Однак Барсоді не знайшов цьому жодних доказів, але припустив, що, можливо, мумія птаха була частиною колекції з некрополя Саккара, яка надійшла до університету в 1930 році.
Щоб переконатися, що мумія не підробка, Барсоді разом із куратором колекції Фредеріком Глічем вирішили зробити рентгенівську комп’ютерну томографію. В результаті дослідження вони виявили, що під «коконом» дійсно є останки птаха, у якого навіть збереглися деякі м’які тканини та пір’я. Виявилося, що одна з ніг цього птаха була зламана ще до того, як її муміфікували. Крім того, після смерті (можливо, під час транспортування) їй зламали дзьоб.
Орнітолог Ваня Ровер вивчив зображення і дійшов висновку, що мумія належить священному чоловічому ібісу. Для того, щоб останки цього птаха були складені в його нинішньому вигляді, його грудну клітку видаляли і повертали голову, що не було звичайною практикою. Вага мумії виявився 942 грами, а її вік, за підрахунками дослідників, близько 1500-2000 років. Можливо, якщо в майбутньому вдасться витягнути ДНК з м’яких тканин цього священного ібіса, тоді вчені зможуть визначити місце, звідки він походить.
Фото: дослідник Фредерік Гліх з мумією священного ібіса. Райан Янг / Корнельський університет
