Минулого тижня члени G-7 обговорили чотири запропоновані плани, спрямовані на запобігання експорту великих російських алмазів. План західних країн передбачає, що з 1 січня 2024 року доля російських дорогоцінних каменів опиниться під значною невизначеністю.
Пропоновані заборони варіюються від помірних обмежень до повної зупинки, підкреслюючи проблеми, пов’язані з досягненням консенсусу з цього питання. Агентство Reuters повідомляє, що заборони на вугілля виявилося важко забезпечити дотримання протягом року, що підкреслює складність реалізації таких заходів.
Чотири пропозиції висунули Бельгія, Індія, Французька група ювелірної промисловості та Всесвітня алмазна рада. Їх оцінять під час технічної зустрічі представників G-7, як підтвердили місцеві жителі, близькі до справи.
Якщо така заборона буде введена в дію, то вона серйозно обмежить експорт російських алмазів, оскільки на країни Великої сімки, включаючи США, Канаду, Японію, Німеччину, Велику Британію, Італію та Францію, припадає 7% світового виробництва алмазів.
Отже, заборона матиме значний вплив на торгівлю алмазами, особливо тому, що Росія є найбільшим виробником алмазів у світі, займаючи 30% ринку.
Тим часом найбільший виробник алмазів державна компанія «Алроса» останні два місяці бореться з дефіцитом алмазів. У вересні Bloomberg повідомило, що компанія скоротила поставки необроблених алмазів, намагаючись протистояти падінню цін. Проте є надія, що ця тенденція до зниження буде переломлена.
«Алроса», яка зараз бореться з галузевим гігантом De Beers за звання найбільшого у світі виробника алмазів, стикається з додатковими проблемами через санкції США та Великобританії, запроваджені після початку російської війни в Україні. Як наслідок, поставки компанії постраждали, що призвело до перенаправлення поставок до Азії.
Оскільки G-7 продовжує обговорювати запропоновані заборони, доля російських алмазів залишається невизначеною. Результати технічної зустрічі, ймовірно, проллють світло на майбутнє торгівлі алмазами та її потенційні наслідки для світових ринків.